Кількість-якість взаємопов'язані чи ні?

От бачте яка користь від філософії - тількі но її згадаєш, одразу розмова переходить у більш серйозне русло.
Так, згадування "якості", та "кількості", потребує введення у визначення відносин та уточнень, що до чого є якість, та що до чого кількість. Бо одна й та сама кількість може слугувати якістю, без додаткових уточнень.
Але, якщо не згадувати кількість та якість, то не треба буде визначати додаткових відносин та уточнень, без яких і так все зрозуміло, та достатньо повно визначається. От і питання, навісчо? Чи воно не зайве?
Однозначно, такої практики не уникнути, коли до вжитку потрапляють слівця та вислови, тільки тому, що їх колись вводив орденоносний, заслужений, лауреат премій, члєн коррєспондент та дісний, кум трьох парторгів, та сват секретаря..
Але в світі без авторитетів, конче необхідно ставитись критично геть до всього, у тому числі до досвіду, у тому числі до свого власнісенького.
От що корисного привносить вжиток слів "кількість" та "якість" при розмові про регулювання? Як постраждає визначення без цього вжитку? Для чого ці вислови вживаються?

 

Ні. Просто мені не дуже зрозуміло, що Ви хотіли цим сказати:

та яку практичну користь можна з цих слів отримати, вирішуючи, чи потрібен термостат, при наявності клапанів з головками.

 

Я навіть у контексті, за ту фразу питав.
Користь від таких розмов така - вони навчають: дивитись структуровано, швидко визначати головне, відкидати зайве, розрізняти предмети від виконуваних функцій, а функції від методів виконання, оперувати визначеннями... То все допомагає легше будувати контури управління, в тому числі, та взагалі дозволяють продавати себе дорожче. Користь - гроші.

 

Визнаю, чому ж ні. Саме словосполучення ні в чому не винно. Скажіть мені для чого це словосполучення слугує? Що воно пояснює? Чим продиктована необхідність його використання?
Воно в мене не проходить перевірку на зайвість. Без нього, розуміння майже не змінюється, бо стає трошки простішим та легшим на вагу.