Своїми руками Історія двох прялок

Жили собі дві прялки...
Все своє скромне прялчине життя працювали, людям допомагали.
Крутилося колесо... В ніжних маминих, в натружених бабусиних руках тяглася нескінчена нитка.
Всю сім,ю, кілька поколінь треба було одягнути теплими речами.
Але...
Прийшов прогрес і наші прялки опинилися... десь там у дальному кутку комори, чи на горищі.
Пилилися там, аж доки добрі друзі не запхнули їх в мішки і не привезли зі словами: "Тримай! Ти таке любиш!"


Відмила-відчистила красуню-трудяжку і вирішила подарувати їх друге життя.
Нехай відпочиває, світить, прикрашає, створює затишок.
Була не оригінальна і із колеса зробила світильник на дачну терасу.
Тут треба сказати ще про кількох трудяжок - старі глиняні горщики для квітів.
Кривобокі, зі щербинами, тріщинами... Але рука не піднялася їх викинути.
Зробила із них плафони.
Пофарбувала, задекупажила і вийшла дачна люстра "Пори року" - "Весна", "Літо", "Осінь"...



...зима... Ну, по-перше, скільки тої зими! А по-друге, сидиш взимку закутаний на терасі з філіжанкою запашної кави і згадуєш пташок, квіти, гриби.


З другої частини прялки гарно вимальовувався торшер.
Запаслася всякими штучками



Намагалася максимально зберегти автентичність - використовувала лише ті отвори, які були в прялці.
Лише один просверлила - внизу для електричного провода.
Все підключення сховала всередені високої стійки. Прикрила це місце двома ручками для меблів.



Ось що з того вийшло




В одній з ручок розмістила кнопку-вмикач.



Для підвісок використала різні дерев,яні, керамічні намистинки.
Якщо не подобаються, то їх можна за хвилину прибрати.



Для зручності просилася поличка - мобільник, книжку покласти.
Нате вам поличку! (купила готову)



Історію другої прялки розкажу в наступному пості.
Там навіть не ціла прялка, а окремі деталі від неї.
Два горизонтальні світильника видно на терасі
А колесо зараз в роботі.

 

Від другої прялки були тільки жалюгідні залишки.
З двох стійок вийшли два горизонтальні світильники.
Плафони - все ті ж старі глиняні горщики для квітів.
Тематика декупажного "роспису" - веселенька така, дачна. Мрії про урожай


Залишки від колеса також пущу в діло. Спочатку відмила-почистила, затонувала морилкою.
Не стала спилювати шканти. Залишила повністю, як є. Спиляти завжди встигну.


Інші детлі також почистила, заморила, покрила лаком.
Ось так вони у мене сохнуть



З одинадцяти спиць до мене дійшло тільки чотири.
Так і буде!
Просверлила отвори під майбутні плафони



Ви, напевно вже здогадалися, що в якості плафонів у мене виступають все ті ж старі глиняні горщики для квітів
В них я насверлила отвори - симпатично виходить, коли ввечері крізь них світиться.
Горщики загрунтувала...



... і замазюкала коричневою фарбою - колір майбутніх тріщин (можна було не грунтувати).
Буду кракелюрити



На сьогодні все!
Розповідь про кракелюр та "електричну" частину в наступних серіях моєї казочки

 

Спасибо. Всегда приятно смотреть на роботу талантливого человека.

 

Великолепно!
Вот, у этих немцев много полезного для подобного творчества:
http://stores.ebay.com/24h7dshop/

Возможно, пригодится.

 

Цей конкурс став для мене стимулом закінчити останній світильник.
Насправді це займає не так вже й багато часу.

Коли темна фарба (колір майбутніх тріщин) висохне, починається дуже приємна, красива робота - кракелюр.
В цій роботі я використала одношаговий кракелюр - на поверхню (або ії частини) наноситься шар спеціального лаку-кракле.
Даю йому підсохнути "на відлип". Це хвилин приблизно 30 (залежить від товщини нанесеного шару лаку, температури).
Чим товщий шар лаку, тим виразніші, товщі будуть тріщини.



Після підсихання (НЕ висихання) лаку-кракле досить швидко, в один прохід наноситься основна фарба. Тріщини з,являються буквально на очах!
Не можна двічі зафарбовувати одне і те ж місце - тріщини зникнуть, або не будуть фактурними, красивими.

Все підсохло і на слідуючий день збираю "електрику"
Нічого особливого: лампа, патрон, трубочка з різьбою, "плафон", шайба, гайка.
Один з дротів помічаю (ізоляційною стрічкою, наприклад), щоб потім разом з,єднати помічені і непомічені дроти від трьох ламп. Не переплутати! А то бабах буде!



В якості стельової чаші також використала все той же маленький горщик для квітів.
От і все! Світильник готовий.
Трохи брутальний, трохи вінтажний. Для дачі - саме воно!



Ну і фото з ніком





ЗІ
Звичайно, можна було б купити подібні світильники в магазинах. Зараз це діло на потік поставлено.
Але, як на мене, вони всі настільки схожі між собою! Та й ціна кусається!
А тут і п,ять світильників, і непотріб утилізувала А грошей скільки зекономила!

ЗЗІ
Техніку кракелюр можна застосувати навіть при реставрації, декоруванні великих виробів - старі шафи, комоди, столи... Коли поверхня настільки нерівна, понівечена, що ій важко надати первісного вигляду, та й для простого фарбування бажано вирівняти площини.
От тут в нагоді стає кракелюр - все маскує.

 

Вироби гарні,чудово зроблені...Але автор ,вибачте,варвар!!!Таку річ знищити!Я купив був схожу прялку в гіршому стані...І то віддав на реставрацію.Ще одну прялку придбав 1930 року в суперному стані!А Ви таку річ знищили!Нєт Вам прощєнія!
Це все звичайно жарти!Але у мене би рука не піднялась таке зробити...Хоча кажуть : красота потребує жертв!

 

Дякую за коментар!
Що Ви маєте на увазі під словом "знищити"?
Якщо другу прялку, то там і нищити нічого було. Залишилося кілька запчастин.
Про першу прялку я написала, що нічого особливого не робила - всього-навсього 4 акуратних отвори (три під лампи і один в основі для ел.дроту). Навіть поличку кріпила через рідні отвори позаду стійок.
За бажання прялку можна зібрати. Відмиту-відчищену, полаковану Саме в цьому і була моя ціль.

Вкладати гроші на реставрацію, щоб просто стояла... припадала порохом...?
Так саме ця прялка не є тим витвором мистецтва, музейним експонатом, яким варто пишатися.

"Варваром" мене назвали вперше! Як правило, я сама до "піни з рота" відмовляю інших чіпати, втручатися в дизайн автентичних речей, раритетів.

 

Вибачте...і у подумках не хотів образити!Вами пророблена титанічна робота!Я думаю,менш затратно було би виготовлення нового, по мірках старого.Але те ,що у Вас вийшло - класно !
Кожен має якісь свої збочення...Я наприклад ,скупляю по можливості старі речі,які навіть не мають історичної цінності,і реставрую...Але ,це - я...
--- добавлено: 7 апр 2015 в 22:14 ---
Хочу подякувати за ідею з горщиками з під квітів!Оригінально!Вперше побачив поєднання дерева з пластиковою вагонкою.

 

Так я і не образилася! Навпаки - приємна Ваша увага!
З приводу менш затратно виготовити нове по мірках старого... В мене немає станків, щоб виточувати деталі. Я керуюся лише тим, які маю інструменти і що можу зробити своїми руками і своїми жіночими силами
Ідеєю з горщиками користуйтеся, на здоров,я! Мені вони також дуже подобаються.
Але якщо я покажу Вам що витворяю зі старими глечиками (правда, безнадійно битими), то точно закріпиться "Варвар!!!"
Дякую за оцінку підшивки стелі на терасі! Робили вдвох з чоловіком. Йому також буде приємно!

 

Успіхів Вам,і Вашому чоловікові!А на рахунок горщиків...У мене знайомий архітектор зробив собі частину загорожі з битих гощиків,чашок,мисок.Тобто,накидався розчин і в хаотичному порядку до цієї стіни приклеювались биті керамічний і глиняний посуд.Дивиться оригінально.Можете запропонувати щось відмінне від цього?
Ще раз вибачаюсь за слово "варвар"...Все життя язик (хоч друкував руками) бореться за незалежність від голови...