Солнечные батареи как основный источник электричества для дома

- я фотовольтанічні батареї, та інші альтернативи почну використовувати як допоміжні
по місцю будівництва* буде звичайна сільська електрика 3-5кВА (2-3кВт) 1фаза (бюджет орієнтовно до 6тисяч грн)
з просадками напруги вечорами, частоту слава Богу - мережа тримає

от почну з гарного стабілізатора
потім інвертор 12/24В > 220В 1ф 1кВт(піково 3кВт) з подальшим апгрейдом до 36В 3ф 380В 3-5кВт
інвертори буду намагатись брати, з можливістю каскадування потужності

узагальнено (вибачаюсь за сумбур)
інвертор буде живитись від АКБ (в перспективі каскаду батарей)
Буду намагатись достукатись до пана Сороки (який на зарядках свинця зуби з'їв)
в плані плідної співпраці на тему гибридної зарядки з живленням від наявної мережі+сонячних батарей+вітрогенератора
Є сонце, вітер - пріоритет заряду їхній
Якщо нема ні сонця, ні вітру (або їх недостатньо) долучається промислова мережа
Така зарядка "краєугольний камінь" системи

на разі вивчу питання інверторів з каскадуванням

бюджет? нарощування потужності побутової мережі до 5-8кВт теж не безкоштовне
усереднено 5-6 тисяч долларового еквіваленту, може й більше... якщо потужностей немає

*будівництво*
/невеличкий... дуже-дуже утепленний та герметичний каркасник 130м2 (в два етапи 75+55) мережевого газу нема, то-ж ТН, припливно-витяжна вентиляція, сонячна архітектура

 

Доброго

-Зара вже шо зробиш.... один АКБ вздуло то мертвяк, дугий який ще хоч трохи тримає відправлено на перезарядку, розрядку.. коточе тому хто підключив пералельно зарядці ще подачу від сонячних батарей. Другий напевно емкості має дуже мало , останній раз коли інвертой його якоби-зарядив то напруга була 13.4 чи 13.5 в., при цьому якшо включаєм інвертор в роботу , грузим 100ватим паяльником ... напрега падає катострофічно бистро 2-3 хвилини до 10 чи 10 з мелочю і інвертов відключається з повідомленням ,що акб розряжено. Получається що і другий тоже "теплий" трупик.

по моїх розрах., при 10% повинно бути : 12.64 . але в мене не стикується перший показник 90%... ви писали 11.94в в мене 11.43в , що не добре я рахую?

- це для якого типу АКБ? .
Ой блін , розвели ми тут теорію капец , чим далі ,тим більше відпадає бажання шо -то ліпити до купи.
Получається якшо інвертор (заводський і "не поганий" дорогий з халери, відсікає напругу при 10.5 (приблизно) то це убиває АКБ, якшо він-же або (не разом) контролер заряда від сонячної панелі тримає напругу в районі 14 воль... це тоже убиває АКБ ,так як :

• Напряжение подзаряда (при 25 °С): 13,5...13,8 В
• Напряжение подзаряда в цикличном режиме: 14,4...15

... похоже АКБ експлуатується не в тому режимі, це також його убиває.
haiku_kiev, ... план не поганий , а що робити з енергією сон. вітр. якщо АКБ заряджені ?

 

orex_, стосовно напруги підзарядки. Для свинцевих АКБ при зарядці постійною напругою її величина, виміряна на акумуляторі, в процесі зарядки вважається нормальною в діапазоні 13,8-14,3 вольт. При цьому струм заряду буде змінюватися від максимального (при розрядженому АКБ, він залежатиме від внутрішнього опору АКБ і джерела струму по закону Ома для повного кола) до мінімального, так би мовити, чергового, на повністю зарядженому АКБ, при чому останній може протікати через АКБ постійно без шкоди для останнього. При заряді АКБ фіксованим струмом (так працюють професіональні та напівпрофесіональні зарядні пристрої) вже напруга на АКБ визначатиметься по закону Ома для повного кола і може досягати 15-16 вольт. Тут в зарядному пристрої має бути автомат відсічки, що відключить заряд при досягненні певного рівня напруги, інакше АКБ перезаряджається.
Регулювання як струму так і напруги, як правило, реалізовується за методом ШІМ, тому вимірювання напруги не на підключеному АКБ не має змісту (АКБ в навантаженні працює згладжуючим конденсатором великої ємності).

Тобто я бачу такі вимоги до експлуатації АКБ:
- нерухоме надійне кріплення
- встановлення у вентильованому приміщенні з невисокою плюсовою температурою (АКБ - хімічний елемент, швидкість хімічних реакцій, в тому числі шкідливих, росте із ростом температури)
- обмеження розряду АКБ шляхом відключення останнього при напрузі нижче порогової
- зарядка АКБ фіксованою напругою через контролер
- вважаю розумним мати додатковий контролер з таймером, який би забезпечив чергову підзарядку АКБ від мережі, якщо від часу останнього відключення пройшло більше доби і підзарядки за цей час не було (з метою запобігання прискореного виходу з ладу АКБ). Звичайно, в такому випадку користувач має діставати інформацію про не працюючі сонячні елементи.
І взагалі, хочете відслідковувати роботу системи - потребуєте якийсь реєстратор з таймером з записом, наприклад, на карту пам'яті.

PS. Коли сумніваюся у стані АКБ, ставлю "посажений" АКБ на зарядку фіксованим струмом 5-10А (в залежності від ємності АКБ):
якщо закипів і нагрівся за 10-20 хвилин - на заміну
якщо витримав бодай годину - ще робочий АКБ.
--- добавлено: 11 фев 2014 в 09:33 ---
Стосовно надлишкової енергії.
Думаю, сонячним батареям відключення від навантаження не шкодить, а у генераторі з механічним приводом (вітряк, міні-ГЕС) регулювання відбувається зменшенням аж до повного відключення струму збудження генератора.

 

для батареї що робить в "буферному" режимі, зокрема в наших широтах, таке якщо буде
то дуже рідко
контролер повинен перестати подавати електрику на ланцюги заряду, віддаючи вироблену енергію споживачам, через інвертор
але в правильно розрахованій системі заряду АКБ, більше 90-95% не буде

отже звертайтесь до пана Сороки /може він не один такий
Хоча він з "соняшниками" не дуже полюбляє співпрацювати (через те, що накуплять дорогого обладнання, а нормальну зарядку хочуть за копійки щоб зробив)
у нього там є перелік заходів, що зробити щоб збільшити ресурс звичайних стартерних АКБ + "розумні" зарядки робить

які там напруги, при 30% заряду, та 90% заряду
у різних варіянтів "свинцю" по різному буває
від виробника, від того як заряжався-розряжався перші десятки циклів (тренувальні цикли)
(у виробників питайте, для нових аккумів в них є більш-меньш точні данні)

ще раз! нестача запасу енергії (глибокі розряди, менше 30%, до речі "літій" теж не любить), як її великій надлишок
вказує на не збалансованість системи автономного живлення

в крайньому разі - баластне навантаження (сухий ТЕН теплоаккомулятора, бойлера ГВС)
нехай працюють, за них гроші плачені чималі (з напругою холостого ходу - без навантаження, СБ можуть швидче деградувати, в спеку?)

 

Доброго
Мирослав,

ця напруга зазначена в паспорті до зарядного, при замірі може бути до 16в, якщо стабільно на акб є 16в АКБ вмирає.?

обидві функції виконує контролер заряда, хіба вони можливо під другі типи акб, тоді вже буде проблема.

- це зрозуміло..., а чи не можуть вони живити тени, через другий контролер (стабілізатор току , напруги)? Колись читав що для такої задачі можна використати спец. тени які використовуються в авто для підігріва масла . Я їх правда в живу не бачив.

він тут на форумі ?
Невже ніхо не має діючої конструкції?.

 

Так, якщо на АКБ постійно 16 вольт, воно точно вмре - це сильний перезаряд.

То невже той контролер настільки страшна штука?
Пара компараторів для відслідковування граничних значень, генератор стробуючих імпульсів десь під кілогерц або навіть менше, трохи логіки для забезпечення алгоритму ну і силова частина - на силових реле чи на пристойних польовиках, наприклад. От уже для реєстрації таки примітивний контролер запрограмувати треба, з вбудованим годинником і календарем - і писати на SD-картку дані через кожні п'ять-десять хвилин - як мінімум час, напругу батарей, стан системи, всього один короткий рядок в .txt. Практикуючому радіоінженеру чи досвідченому аматору тиждень-два по вечорах разом з макетуванням і наладкою схеми.

Важливіше зібрати точні дані про оптимальні режими для конкретного типу батарей і конкретних соначних елементів.

 

- да, спочатку потрібно з цим розібратися . В нашому варіанті сонячна панелька (не відомі параметри) в режимі "холостого ходу" напруга біля 47в , 140 чи 150вт (їдуть ще 2 ,по 200вт), контролер EPIP20 D (20A). на жаль на рос. не знайшов опис, є на англ. Акб (трупики) DJM12150 напевно підуть в утиль тому назріває нове питання які використати?, купляти ці-ж чи шо-то інше? Марку інвертора не помню , завтра напишу (сьогодні).
Ну.. по електроніці аби шо-то самому робити ... нема як вивчати цей напрямок. але прибор побрібний, для контроля кодного АКБ.

 

напевно під навантаженням буде 24В, невже на панелі ніяких позначок нема???

по батареям, перечитайте Сороку на електротранспорт.ру /як варіант зв'яжіться з ним
особисто я буду шукати батареї з виведеними контактами кожної банки (обслуговувані)
батареї свинцеві живуть біля 1000циклів, тільки при глибині розряду не більше 30%
це базова умова "життя батарей" 5-6років

хочете 70% литий-залізо-фосфатні батареї, дорожчі то так
але 3000циклів, менше місця займають, досить безпечні

в оптималі контроллер повинен заряжати кожну банку свинця окремо, а не "стадом"
інвертор не розряджати аккум. глибше 30%
якщо контроллер допускає "гратися" регулюваннями напруг повного заряду, нижнього порогу розряду то добре
інакше доведеться шукати другий більш продвинутий контроллер

щоб не винаходити "веломашину" самому в чергове
то знову таки, до пана Сороки

Для мене тема теж актуальна, але не на часі
Буде актуально, коли буду робити інженерку в каркаснику (сильноточка та слаботочка)

 

orex_, і що, ніяких даних про панель? Яка хоча б електрична потужність, при якому освітленні?

Знаючи потужність і провівши трохи експериментів (змінне навантаження бодай з групи автомобільних ламп з підключеними вольтметром і амперметром ну і плюс калькулятор) можна експериментально визначити експлуатаційні параметри - напругу під навантаженням і силу струму. Виходячи з цих параметрів визначаємо вимоги до інвертора (перетворювача напруги панель-батарея), з максимальним ККД, туди ж інтегруємо контролер заряду. Вихід інвертора на імпульсному трансформаторі з мостовим випрямлячем, ВЧ фільтром і зворотним зв'язком (для відслідковування напруги на виході), схемотехніка - може подібно до зварювального інвертора Негуляєва. Навантажуємо на паралельно включені батареї (для свинцевих кислотних АКБ реалізуємо заряд батареї з фіксованою напругою), туди ж підключаєм інвертор з 12 В до 220 (чи іншої напруги навантаження) з інтегрованим компаратором, що забезпечує відключення схеми при пониженні напруги нижче 11 В. На пальцях приблизно так.
А на практиці - трохи експериментів, визначаєте робочі і граничні параметри, намічаєте ТЗ - і даєте в руки інженеру по силовій електроніці, чи бодай просто радіомеханіку з тих хто впевнено ремонтує зварювальні інвертори.
Якщо все вдалося, на виході маєте комплект обладнання для роботи з конкретно Вашими панелями.

 

Доброго
Дякую за інформацію, є і в мене трохи інформації по для роздуму і марка панелей , акБ, контролер заряда інвертор. Міряв на АКБ обох зара 12.9 в. Нові ще не підключені. Зара попробую нарисувати схематично шо куда має бути .