Я згоден, донні фільтра мають свої переваги. Колись теж хотів в один із акваріумів поставити донник, проте бажання застелити дно піском, перемогло. А пісок і донний фільтр не сумісні, нажаль.
Грунт будь з чого, має бути фільтром. Фільтром є тоненька плівочка, що огортає кожен камінчик. Плівочці потрібна їжа і газообмін. З одного краю, грунт має бути проникним на всю товщу, з іншого - чим щільніша фракція, тим більша площа фільтруючої плівки. Якщо дно з піску не фракційного, який від 0 мм, з пилом, як асфальт, то в ньому такому нема потреби - це те саме що голе скляне дно. Як і нема потреби у надмірній товщині шару. Якщо грунт збалансований по проникність/щільність, то дюрява труба там буде працювати. Постійна промивка грунту збільшує товщину фільтруючої плівки, і значно збільшує доцільну товщину шару дна. Насправді, хазяї акваріму, біотопів, біомів, планети.. - мікроби. Їх більше по вазі і різноманіттю, ніж решти живого, що можна бачити очима, та саме вони визначають життя. Чим більше буде простору мікробам, тим стабільніше буде життя. Оце таким є обгрунтування завжди скрізь прокачувати воду дюрявою трубою, що закопана у проникний грунт. Дрібним піском можна обсипати донний фільтр. По краю шар може бути і 4..6 см, а в центрі над трубою 1..1,5 см, а сама труба закопана у більшу фракцію. Вигляд таке дно буде мати піщаний, і буде проникне.
Я тому і захотів використовувати пісок, так як вважаю що це найкращий прихисток корисних мікробів і рослини в ньому добре ростуть, риби люблять в нього зариватись, прибирати легко. Та й до підготування його, мені здається віднісся відповідально. Виполоскав від пилу, доречі з приблизно 50 кг на виході стало близько 15 кг.. Фракція в результаті стала одноманітною, приблизно в 1-1,5 мм. Пісок звичайний річковий.
Спритний мікроб долає 3 мм на годину. Але рухаються вони в бік подразника: до світла, до "запаху їжі", від "сморіду отрути", тощо.. Тобто, далеко в глибину вони можуть і не полізти, бо там нема чим "дихати", нема їжі, і смердить. Але туди полізуть ті, що отруту люблять, "дихають" іншими газами, живуть загалом повільніше. Пісок в воді, це ніби труба, але розгорнута,- діють ті самі правила для руху потоку. Вода липка, вона змочує тверде, і біля самої поверхні стінок, у перших шарах молекул, швидкість потоку завжди дорівнює нулю. Тобто, чим більше стінок, тим нижче середня швидкість. Для помпи продуктивність, зазвичай, вказується для голої, без напірної та всмоктуючої труби. Тобто, будь яких довжини і діаметра труби, вже змінюють паспортну, номінальну, продуктивність. Якщо помпа, скажімо, названа 150 л/год, то в реальній роботі вона може давати і 100 л, і 50 л. Але якщо вона буде прокачувати хоч 5 л/год крізь дрібний пісок, то це все одно буде значно краще, ніж би мікроби самі, своїми власними механізмами, рухались в субстраті, і значно краще ніж би поживні речовини рухались субстратом за рахунок лише гравітації з діфузією та осмосом... Ну так фактично виходить, що донний фільтр - це краще за будь яких обставин.
У меня три года жили креветки черри. Красивые и в еде неприхотливые. Потом надоели, подарил племяннице. Сейчас завел мраморных раков. Аэрация, фильтрация обязательно. К ракам еще подселил улиток ампулярий, они стекла подчищают.
