Потрясающе) и фотки обалденные! На автомобиле не ездил, но в будущем, недалеком, обязательно попробую! Спасибо за информацию)
Дуже цікаві фотки, зараз спробую викласти свої, якщо інет дозволить. У весільну подорож ми відправились по замках львівщини. Львів я взагалі люблю, найпрекрасніше місто з тих що я бачив, звісно. Отже, на другий день після весілля ми приїхали і почали шукать житло. Мами напхали в наплічник стільки всього, що я ледве рухався. Іжу віддали в скверику якомусь хлопцеві скінхедського вигляду, він помітно зрадів)) Зняли квартиру в ось такому дворику Поки господар з сантехніком ремонтували душ, ми випили весільне шампанське і поснули як діти - потомились страшенно. На ранок поснідали в домашньому кафе на Газопроводній, здається, смачно і недорого. На автобусі доїхали до Бродів Руїни синагоги, краєзнавчий музей і фортеця Потім гімназія і на ставок кормить лебедів. Лебеді доволі нахабні. В цьому місті у мене двоє друзів, вмовили нас залишиться до вечера попить пива, поговорить, а вже поночі відвезли на Підкамінь. --- добавлено: 16 ноя 2014 в 22:57 --- Вибачте що розбиваю на кілька повідомлень - все той гадський інет. Камінь побачив вперше, при місяці, враження було сильне. Але треба було вкладаться. Дружина в "поході" була вдруге в житті, тому керував я)) Зайшли на кілька метрів в ліс, поставив намет, вляглись. Кожен шелест чи тріск супроводжувався панічним шепотом "ТАМ ВОВК" і докорами за те, що я не взяв монтіровку /в перший її похід брав про всяк випадок і вона, мабуть, почала наділяти її магічними властивостями/. Коли я вже розсердився і сказав що завтра зранку сама будеш з себе сміяться, ми ж на краю лісу, тут сміття, мабуть повно кругом, які вовки - заспокоїлась і заснула. На ранок ось така краса Я не втримався, виліз нагору. Взагалі там дуже цікаво, печери, краєвид, але всі фотки не можу викласти, це так, щоб той хто не був захотів і поїхав. Там і фестиваль раніше проходив, зараз не знаю. На сусідній горі старий монастир. Частина зайнята лікарнею, іншу віддали віруючим, реставрують. Дружина моя явно переоцінила сили коли напихала свій наплічник і тому майже весь час довелось тягать обидва)) Звідти на зупинку, почекали автобуса, він по дорозі не розвалився на запчастини і ось вже Олеський замок. Крім всього іншого там дуже красиві меблі експонуються. Поруч парк, скульптури, а через дорогу теж якийсь чи то монастир, чи то костьол. Тоді у нас був з собою непоганий путівник, ми все це читали, але більше 3 років пройшло, не пам"ятаю.
Щось трохи наплужив з тими вкладеннями.. Купуєм сувеніри, йдемо на автостанцію і на автобус. Водій сказав що висадить на трасі, а там до Підгірців рукой подать. Краще б ми почекали свій автобус. Ішли довго, було дуже жарко, дорогу питать ні в кого. Коли дотягнув ті торби був вже дуже втомлений. До замка ми підійшли з боку парку, поставили намет і спать. На ранок пройшли через парк, там залишки брам, якісь обломки статуй, підземний хід! і ось він А ось сходи, на яких знімали "Три мушкетери" Парадний вхід В замку проводять реконструкцію, але як завжди не вистачає коштів. Ось копія колодязя. Кажуть що саме тут колесо крутили ведмеді, а не люди. Стьоб такий у власника був. Ви вже вибачте що на всіх фотках дружина, кого ж було фотографувать в весільній подорожі.. В підвалі один з власників тримав алхімічну лабораторію, одне з приміщень декорували, але скло все сучасне, звісно. А ще він ніби то замурував там свою дружину і тепер по замку ходить привид. На нього теж можна подивиться і недорого)) Але цю фотку виставлять не буду.. Перед входом знову сувеніри, через дорогу теж цікавий костел, але мені більше сподобалось те, що побачив в дворі у людей Оглянули все ще до полудня, а автобус на Золочів тільки після 17.00 тому пішли в магазин, скупились і повсідались на зупинці. Добре що здогадались виставить попри шлях наплічник, а на нього табличку "Золочів". Під"їхав мікроавтобус /діток возили на екскурсію/ і нас підвезли. Ще по дорозі і наслухались багато цікавого. По приїзді намагався дать грошей, казав що ми ж не студенти - не взяли. Кльові люди! --- добавлено: 16 ноя 2014 в 23:41 --- В Золочеві за вхід беруть окремо, 4 різних квитки. В тому числі за корону Данила Галицького. Попередили що зачиняються о 17.00, година часу ще є Там є музей, присвячений жертвам НКВД, територія добре доглянута, все підремонтовано. Два загадкових камені. В одному отвір, в який треба встромити палець і чи то бажання збудеться, чи то заміж вийдеш - хто як каже. Я ризикувати не став)) А на другому написи ніким досі не розшифровані Все оглянули і близько 16.30 почали питать де ж корона. Кажуть - а ми вже ту секцію зачинили і здали під охорону. Ми можемо вам віддать гроші, каже.. Я на них образився, самі ж перше сказали що до 17.00. В такому от зіпсованому настрої пішли шукать поїсти. Потім на автостанцію. Автобус мав буди дуже пізно і то хтозна, змовились з таксистом за 200грн до Свіржа.
Після тих торбів прихопило спину і ночувати на природі я не ризикнув. Тому домовились з людьми і поставили намет у них в дворі біля самого замка. Люди чемні, спокійні і яблука в них смачні, зате кіт рудий і нахабний. Десь о 9.30 підійшли Цей замок мені сподобався найбільше. Але ворота зачинені, нікого нема, а воно ж фортеця - хоч головой бийся - без толку. Обійшли навколо, потім під"їхали ще дві сімейні пари старшого віку і вже таки знайшли кого треба. Дуже інтелігентний чоловік, в костюмі, поки нікого нема - за вудку і на ставок)) Розказав нам що та як і пустив тиняться по замку без всякого догляду. Все одно красти там нічого. Краєвид з вікон просто казковий. За огляд грошей з нас не взяв, але висіла там скринька, то ми вкинули трохи на ремонт. Хотілось ще багато чого побачить, але спину тягло, та і час закінчувався, а в Львові саме був форум книговидавців, то й поїхали ми туди. Зняли знову квартиру, купив 2 піцци /я в Львові тільки її і їв би - смачніша і вдвічі дешевша ніж у Києві/, а собі взяв 0,5 на лікування спини. Воно таки допомогло і наступного дня, накупивши книжок, поїхали додому. Подорож вийшла просто казкова, це, мабуть, найяскравіше враження в моєму дорослому житті. По часу - тиждень. По грошах - смішно й говорить. Правда, наступного разу поїдем так, щоб 3 дні в дорозі, потім день у Львові /відпочить, помиться, зарядить телефони/ і знову на 3 дні по замках. Судячи з путівника там всього цікавого ще більш ніж на тиждень. З повагою, Веледар.
leshiy_40, В середині вересня 2011. Після весілля переїзд в село, діти, господарство, ремонти. Тепер хіба як Остапу років 4-5 виповниться, а планів і мрій повна голова. Вам пощастило жити в таких місцях. У нас природа не гірша, є на що подивиться, але архітектура не йде ні в яке порівняння з львівщиною. І люди там гарні, доброзичливі, але не нав"язливі. Мабуть тому йдучи на вилазку під Києвом я монтіровку брав, а в цю подорож мені таке і в голову не прийшло
Хай пробачить мене модератор, це не туризм, але комусь, можливо, знадобиться. Іздив у Знамянку до сина. Розклад електричок знайшов у інеті - більш-менш співпав з реальним. У Знамянці поки чекав пішов у музей. Досить далеко, але для райцентра музей непоганий. Є цікаві експонати і дівчинка там керує небайдужа. Біля вокзала є готель, але там 90грн в 8-місному номері з підселенням. Ночував в залі підвищеного комфорту, 8.50 за 3 години. Зручно, але холодно. Десь так.
Викладу ще кілька фоток з Ржищева. Фестиваль "Трипільське коло". У 2009 їздили з друзями на день, це ще до знайомства з жінкою, а в 2010 з нею, на 2 дні, там фотки цікавіші, але вони в неї залишились. Просто фест дуже класний, хто не був - раджу. Проходив в р-ні літнього сонцестояння. Я тоді ще з патлами ходив)) Територія величезна, ярмарок, багато нестандартних речей продають. Вихід до Дніпра. Природа мальовнича. В"їзд на територію заборонено. Вхід платний, пить/курить не можна /хіба десь відійти вбік/, все контролюють волонтери. Ввечері концерт, мені сподобався. Можна прийняти участь в побудові трипільської хатинки. Кераміка виготовлена за тогочасною технологією, продають недешево. --- добавлено: 8 дек 2014 в 21:57 --- Є галявина для дітей, різні змагання, майстер-класи. Атракціони. Правда за цей і за альпінізм треба було платить окремо. Зате всі інші - від виготовлення масок і до ляльок-мотанок - бізкоштовні. Чайна. Там різні традиційні чаї. Є, звісно і місця де поїсти можна, в усякому разі не хот-доги. Ну і, звичайно, кришнаїти зі своїми "..восточными сладостями..", куди ж від них подінешся. Коротше кажучи, хто в Києві живе, на 2 вихідні варто поїхати. Ми в перший приїзд під ливень потрапили, і все одно сподобалось дуже. Намет потрібен, по грошах не так вже й дорого. Маршрутки від Дорогожичів, але то все можна в інеті знайти. З повагою
Середньовічне 3D з Олеського. (Картина плоска) Такий далекий тринадцятий рік, було сонце, джаз і мир...
