Єдина тема для обговорення ситуації в Україні (продовження 10)

Тема у розділі 'Политические вопросы', створена користувачем sanykrimea, 11 сер 2017.

  1. sanykrimea

    sanykrimea Firewall Команда форуму

    Повідомлення:
    24.665
    Симпатії:
    82.093
    Тема для обговорення загальних подій в Україні - політичних, економічних, культурних та ін.

    Обговорення окремих питань у цій темі не бажане, та виділене в особливі теми:

    Події в Криму - Крим

    Росія та тимчасові (до блокування акаунту) дописи від росіян - Россия: реалии, диагнозы, прогнозы (2)

    Тема про мовне питання - Врятуй себе - розмовляй українською!

    Обговорення маніпуляцій громадською думкою - Vox populi, vox Dei

    Вправи у красномовстві та кращі його зразки -
    Флуд на КМ

    Військова міць - Зброя України

    Війна - Новини з фронту. Схід

    Вислуховування плачу СолтесаШтірліца - Штірліц

    Повний перелік тем політичного розділу

    Правила користування форумом Країна Майстрів

    [​IMG]

    Не старайтесь победить. Атакуя собеседника, вы ничего хорошего не добьетесь. Гораздо лучше и правильнее принять его точку зрения, а потом постараться логически и аргументированно обосновать, почему вы с ней не согласны.

    Придерживайтесь норм приличия. Даже если вам очень хочется доказать свою правоту, делайте это в пределах норм морали, уважайте своего собеседника. Если вы дадите понять, что собираетесь вести себя достойно, то и информация, которую вы стремитесь донести, будет воспринята на должном уровне.

    Задавайте вопросы, которые подразумевают развернутый ответ. Если вы находитесь в споре с близким человеком, чтобы понять его, старайтесь задавать вопросы, которые наталкивают оппонента на размышления и заставляют его раскрыться. Отличный пример такого вопроса: «Как вы видите свою жизнь через 3 года?».

    Сохраняйте уверенность в себе. Люди, как правило, не прислушиваются к самым умным, но готовы слушать тех, кто уверен в том, что говорит и всячески это демонстрирует. Поэтому, отстаивая свою позицию, прежде всего, будьте в ней уверены.

    Покажите, что вас поддерживают. Вы когда-нибудь задумывались над тем, почему коммерческие компании часто привлекают знаменитостей к своим рекламным акциям? Все предельно просто — общество склонно доверять мнению известных лиц. Поэтому ваша задача — заручиться поддержкой окружающих, которые разделяют вашу позицию.

    Используйте графики. Исследования показывают, что люди доверяют научным данными и статистике. Если вы располагаете такой информацией, оформите ее в графики и представьте оппонентам.

    Сохраняйте серьезность. Это важно, если вы действительно хотите отстоять свою правоту. Кроме того, в завершении любого спора постарайтесь достигнуть консенсуса. Это будет самым лучшим вариантом окончания разногласий.

    © HR-Лига
     
    74lampa та oksan2006 подобається це.
  2. Whisker

    Whisker Інженер

    Повідомлення:
    765
    Симпатії:
    1.973
    Адреса:
    Київ
    "Таке, що служить" - це лише наслідки. А покарати треба не тільки його, а й тих, хто проводив переатестацію.
     
    Михайло Маломитницький, mahno та Placer подобається це.
  3. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    8.355
    Симпатії:
    25.759
    Адреса:
    Banderstadt
    Егеж. Єдина надія, що то був перший етап чистки рядів, щоб не всі вони зразу пішли в сєпари чи тітушки. А на другому етапі усіх колишніх треба вичистити - не лише беркутів, але й оперів і слідчих. Бо заразять нових. Якщо вже не заразили значною мірою.
     
    акула941 подобається це.
  4. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    8.355
    Симпатії:
    25.759
    Адреса:
    Banderstadt
    [​IMG]


    Bohodar Kovaliv
    3 год ·
    Про «лежачого бандеру» і поліцію.

    Я працював в команді реформи поліції три роки. Усі три роки я напряму перетинався з людьми зі «старої гвардії» (ті, що прийшли в систему до революції), яких умовно можна було поділити на три групи —
    1) ті, хто прагнуть змін та підтримують про-західний курс країни;
    2) ті, хто дивляться на реформу збоку;
    3) ті, що проти усього нового.

    [Так, є ще хитрожопі, які ніби і за Україну, а на ділі просто корупціонери-пристосуванці, які не хочуть злізати зі схем, але зараз не про них]

    Отож.
    Перші — підтримують реформи, активно діють та допомагають щось змінити. Це опора, на якій треба будувати міцний правоохоронний орган демократичної країни, і таких, на щастя, немало. Вони не йтимуть проти системи, але і не готові бути частиною репресивної машини. За наявності політичної волі у керівництва держави — впевнено стають гвинтиками реформи.

    Другі — будуть плисти за течією, аби лиш їх ця течія особливо не міняла, готові і Героям Слава відповісти, і під тост за день міліції бокал підняти. Це група, яка не сильно заважає і при правильному векторі успішно трансформується в цеглинки, що збудують нову систему.

    Треті — це ті, для кого Дзержинський — прототип справжнього міліціонера, ті, хто чествує беркутів Майдану, бо «ти не був по той бік», ті, хто не бачить сенсу у війні з Росією, бо «у меня там родственники, нам надо дружить», ті, у кого Бандера — злочинець, а Захарченко і Могильов — професійні міністри з сильною рукою. Такі ненавидять усіх «реформаторів», а ще більше — нову патрульну поліцію, бо вони посміли зазіхнути на святе місце ДАІ, не вислуживши 20 років в старій корупційній клоаці. Вони активно протистоять змінам, вони їх бояться. Їх не так і багато, але вони зазвичай користуються авторитетом у колег, тягнуть «другу» групу назад і за будь-якого проколу реформаторів або патрульної поліції кричать, що «профессионалов уволили, наняли селфикопов». Більшість активістів громадянського суспільства і не уявляє, наскільки їхні крики про «реформа провалилась, всі мусора однакові, ви собаки Авакова» грають на руку (ні, не Путіну) таким от рудиментам старої системи.

    Чи вся поліція — це «ложись, Бандера»?
    Ні, таких мало, я б сказав, що менше 7-8% [апд: колеги підказують, що в регіонах ця цифра більша, і я згоден, картина у Києві загалом набагато краща].

    Чому їх не звільнили раніше? Очевидно, що не було політичної волі. З того, що ми бачимо, зараз теж немає. Такі речі не мають закінчуватись на словах і обіцянках. Це не випадкові емоції, а цілком реальна життєва позиція, з якою в органах не місце. Від таких людей треба очищатись. І не в рамках одиночних заходів «коли вдарить грім», а системно.

    Що для цього потрібно?
    1) Реальна реформа судочинства (яка від поліції не залежить). Глибока, докорінна. Щоб звільнені по атестації сволочі не повертались назад з виплатою усієї з/п за пропущений період, а реальні корупціонери і перевертні в погонах сідали на не менш реальні терміни.
    2) Беззаперечна воля: як керівництва, так і рядового складу. У тому числі людей з «першої» групи, про яких я писав вище. Треба не намагатись і систему змінити, і нікого не образити. Ви самі бачите, і практика вже показала, що так не буває. В системі є мудаки і гниль, яку так і не вичистили. Її не так багато, просто треба реально подивитись навколо, побачити, і перестати закривати на це очі.

    А найцікавіше тут те, що поліція є прямим відображенням суспільства. Вона не взялась нізвідки. Так, це дуже відокремлений світ зі своїми правилами і традиціями, але це люди такі ж, як і решта українців. Є хороші, є ніякі, є сволота.
    Три наведені групи людей і оці два рішення — це ключ до будь-яких змін в країні. Будь-яких. Суди і бодай якась воля до змін на усіх рівнях.

    Значно легше казати «та що це дасть?», скаржитись і грозитись виїхати/грозитись всіх розстріляти/саботувати, поки % не сидить/забивати поки лікарям зарплату не піднімуть ітд, і значно важче взятись і пробувати змінити те, що є.

    Вйо до роботи.
     
    Hamstell, Voyutichi та mahno подобається це.
  5. Михайло Маломитницький

    Михайло Маломитницький Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.957
    Симпатії:
    4.789
    Адреса:
    м. Миронівка Київська обл.
    Згоден,що і це потрібно робити. Але то вчорашні "хвости". Сьогодні ж є керівник (командир) підрозділу. І якщо в його "господарстві" твориться таке неподобство, -він також має залишити робоче місце разом із "биками". Очищення відбулося б дуже швидко.
     
    Nikodimka та LOGR подобається це.
  6. Пітон

    Пітон Друг Команда форуму

    Повідомлення:
    6.193
    Симпатії:
    11.995
    Адреса:
    з Київщини, з діда-прадіда
    Це тільки я там не бачу "нічого такого"? Це ви ублюдків не бачили, якби мєнти почали стріляти то вже б давно на деревах висіли, з такої "гопоти" формувались перші загони добровольців у 2014, багато з яких там і залишились
    Ну зайшли, ну покричали, ну потовклись НЕ сильно, подумаєш... Чи не знаєте чого вони там зібрались? Минулого разу схожі причини призвели до революції і збройного повалення влади. Тут була провокація, судячи по результату цілком вдала, хай розбираються хто кому буратіно
     
    mahno подобається це.
  7. Владмир

    Владмир Заслужений майстер

    Повідомлення:
    5.462
    Симпатії:
    6.084
    Адреса:
    Харьков
    @Пітон,
    Я не разбираюсь, объясните мне в какой цивилизованной стране можно безнаказанно ломиться в полицейский участок?
    Сначала бы пристрелили, а уж потом вопросы задавали, а суд оправдал.
     
    Юрий В, Sergey1966, LOGR та ще 1-му подобається це.
  8. Пітон

    Пітон Друг Команда форуму

    Повідомлення:
    6.193
    Симпатії:
    11.995
    Адреса:
    з Київщини, з діда-прадіда
    Ну, я також не знаю в якій цивілізованій країні голова облради може бути замовником вбивства при живій поліції яка арештовує активістів які протестують проти цього. Хоча ні, в цивілізованих такі події викликають масові заворушення які часто призводять як мінімум до відставок у керівництві країною.
    А щодо ломитись... поліцейська дільниця не режимний об’єкт, вони ж не оружейку ломились, а просто всередину ломились бо не пускали. Арештовувати і вживати заходів потрібно до порушників, де написано що в поліцейську дільницю не можна заходити? У нас вивернуте розуміння що можна чого не можна, карати треба за конкретне порушення яке визначено законом
     
    mahno, Sergey1966 та Nikodimka подобається це.
  9. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    8.355
    Симпатії:
    25.759
    Адреса:
    Banderstadt
    upload_2019-2-11_18-19-18.png
     
  10. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    8.355
    Симпатії:
    25.759
    Адреса:
    Banderstadt
    Євгєній Кісєльов.
    Путін втратив Україну назавжди
    Сьогодні, 18:20
    І те, що з 7 лютого 2019 року курс на вступ в НАТО і в ЄС закріплено в українській конституції – лише юридичне закріплення факту, що відбувся

    Пам'ятаєте, як Володимир Путін з фірмовою знущальною інтонацією на запитання Ларрі Кінга: «Так що ж сталося з підводним човном?» – відповів: «Він потонув»?

    Так ось, на запитання: «Так що ж трапилося з Україною минулого тижня?» – я відповім: «Вона відпливла».

    Все, немає її більше з росіянами. Путін втратив її назавжди. І те, що з 7 лютого 2019 року курс на вступ в НАТО і в ЄС закріплено в українській конституції – лише юридичне закріплення факту, що відбувся.



    Поки Путін все чекав, що в Києві до влади прийдуть по-справжньому проросійські політики –і тут навіть Янукович його підвів, все косив одним оком в бік європейців, все робив вигляд, що може, якщо щось не так, міцно подружитися з Європою і навіть з Америкою; поки російські політики, дипломати і телепропагандисти конструювали віртуальну нереальність, займалися міфотворчістю і просто брехали, розповідаючи небилиці про кривавий військовий переворот, про неконституційне захоплення влади, про розіпнутих хлопчиків, кровожерливих жідобандерівців, правосеків, укрофашистів, уніатів і розкольників, які тероризують мирних жителів, особливо тих , хто говорить російською, мало не по всій Україні, справжня Україна жила своїм, зовсім іншим, реальним життям.





    Це – цивілізаційний вибір


    Вона вела, по суті, відкладену на чверть століття війну за незалежність, в окопах якої солдати і офіцери, між іншим, говорять і українською, і російською, а російськомовні громадяни країни, нарешті, масово визначилися зі своєю самоідентифікацією: ми – українці, ми – громадяни України, ми – патріоти України.

    Ці останні неповні п'ять років Україна жила непросто, часом – важко, за ці роки бувало всяке – і успіхи, і невдачі, і розчарування в колишніх кумирах, а іноді й шарахання з боку в бік. Але при цьому країна жила, розвивалася, приходила до тями після Криму і російської агресії на Донбасі, окупації частини української території, і все далі відпливала від Росії, як повільно відпливає від крижаного материка величезна відколота крижина: спочатку з'являється тільки ледь помітна тріщина, потім вона стає все ширше і ширше, і ось, нарешті, крижина відпливає назавжди. На захід. В Європу.



    І нехай говорять, що Україну там ніхто не чекає.
    По-перше, це не зовсім так. У 2008 році в Бухаресті на саміті НАТО серйозно розглядалася можливість надання Україні ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО), а в 2010 році Європарламент прийняв постанову – яку ніхто не скасовував – про те, що Україна має право претендувати на членство в Євросоюзі.

    Я пам'ятаю, як зовсім недавно скептики відмовлялися вірити, що громадянам України дадуть право безвізових туристичних поїздок в країни шенгенської зони. А тепер окремі країни ЄС вже почали видавати українським громадянам робочі візи, за якими вони можуть легально їздити на заробітки в Європу. Ніхто не вірив, що США почнуть поставляти в Україну летальну зброю, включно з відомими «Джавелінами» – суперсучасними протитанковими ракетними комплексами, проте ж ці поставки почалися.

    Процес пішов, як часто любив говорити Михайло Сергійович Горбачов.

    Процес буде довгим. Вступу в ЄС і особливо НАТО Україні доведеться добиватися багато років наполегливої праці – тут немає ніяких ілюзій. Але, між іншим, і балтійські країни не відразу вступили в обидві організації, хоча вони-то у багатьох відношеннях були куди ближче до Заходу, ніж сьогоднішня Україна.

    Але для України стратегія євроатлантичної інтеграції – не кон'юнктурні зовнішньополітичні маневри в стилі Путіна, який спершу ворогував з Америкою, потім дружив взасос, потім знову ворогував, потім намагався знову подружитися при Трампі, але не вийшло.

    Це – цивілізаційний вибір.

    Між іншим, почалося це не вчора. Коли я майже одинадцять років тому приїхав працювати і жити в Україну, не припускаючи ще, як складеться і моє життя, і відносини між двома країнами, то я дуже скоро зрозумів, що Україна – зовсім інша країна. При всій зовнішній схожості наших культур, традицій, звичаїв, мов.

    Притому, що на випадкового візитера з Росії ще й діє оманлива російськомовність багатьох міст і містечок України, включно з Києвом, хоча тут, по правді, молодь вже набагато більше говорить українською, ніж десять років тому – природним чином з'явилося нове покоління. І це добре, це правильно, це нормально.

    Спікер російського МЗС Марія Захарова може скільки завгодно вправлятися в дотепності щодо «торжества демократії» в Україні через те, що українська влада вирішила, що не пустить на вибори російських спостерігачів. А її високе начальство роздратоване. Але ви посудіть розсудливо: могли б ви, наприклад, уявити собі японських спостерігачів на президентських виборах у США в 1944 році?

    А торжество демократії – вже вибачте за пафос – в Україні має-таки місце. 44 особи офіційно зареєстровані як кандидати в президенти України на прийдешніх 31 березня виборах, і серед них – всі без винятку головні конкуренти чинного глави держави Петра Порошенка. Ніхто не намагався зняти їх з дистанції. І цим все сказано.

    Ніколи не говори ніколи, говорить давня мудрість.
    Хто міг подумати, що США і Велика Британія, що колись десятиліттями воювали між собою через прагнення північноамериканських колоній британської корони отримати незалежність, через століття стануть найближчими союзниками?! Хто міг подумати про це, наприклад, в 1814 році, коли – через тридцять вісім років після проголошення незалежності США – британці в черговий раз пішли війною на американців, захопили Вашингтон і навіть спалили Білий Дім і Капітолій?! Але ж стали.

    Хто міг припустити, що Франція і Німеччина виявляться найближчими союзниками в Європі після стількох воєн і взаємних принижень?!

    Що, нарешті, між Німеччиною і Росією будуть такі добрі відносини? При тому, що був час – я його пам'ятаю – коли люди старших поколінь, які пережили війну з Німеччиною, а то і дві, не могли навіть чути звук німецької мови...

    Хто знає, можливо, коли-небудь, через десятиліття або століття, Україна знову буде дружити або, принаймні, добросусідствувати з Росією – від географії ж нікуди не дінешся. Однак подібні відносини, я впевнений, можуть відновитися тільки на рівних. І тільки за повної взаємної поваги і пошани.

    А громадяни Росії, заможніші, навіть будуть купувати нерухомість в Україні, як нині в колишній радянській Латвії, щоб за це отримати посвідку на проживання в країні Євросоюзу.
     
    нестроитель та акула941 подобається це.
  11. Sergey1966

    Sergey1966 Заслужений майстер

    Повідомлення:
    5.960
    Симпатії:
    6.405
    Адреса:
    Одесса
    Вас понять можно по своему правы , но полиция это полувоенный объект как бы должно у них быть право не пускать подозрительную толпу , ну а поскольку там подозрительный голова обл рады то вполне можно понять тех кто ломится в полицию и пересравших полицейских можно понять которые не хотели их пускать т.к. на лбу у них не написано , что "парни хорошие".
    Беда не сформированной системы когда депутата могут грохнуть и убийцы отмажутся фразой "спутали с волком" за Кушнарева вроде не слышал , что б кто то сел , вот у нас люди боятся власть и бузят , а власть еще не до конца поняла , что послушной толпы нет .
     
    Placer подобається це.

Поділитися цією сторінкою