Мудро

Тема у розділі 'Курилка, болталка', створена користувачем Placer, 5 тра 2017.

  1. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Бартер.
     
  2. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Це виглядає так - маю свіжий приклад )))
    Dzień dobry ,
    Szanowny Panie Profesorze,

    Chciałam zapytać co tam było źle w moim egzaminie, że dostałam 4,5? Pytam ponieważ staram się o stypendium naukowe no i bardzo zależy mi na 5. A chodziłam na wszystkie wykłady naprawdę. Czy może Pan to wziąć pod uwagę? Bardzo też się starałam przy pisaniu referatu. Czy są jakieś szanse na 5 w moim przypadku? Bardzo proszę :)

    Z wyrazami szacunku,

    Witam,
    było tam trochy nie tak z teorią, ale OK - ma Pani "5". )))


    Bardzo Bardzo Bardzo Panu Profesorowi dziękuję :)

    Z wyrazami szacunku,
     
    Энки подобається це.
  3. Энки

    Энки Модератор Команда форуму

    Повідомлення:
    15.657
    Симпатії:
    15.449
    Адреса:
    Київ
    Колись прєпода треба було ловити десь під дверима.
    Зараз харашо - можна в лічке помурчать.
     
    Placer подобається це.
  4. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    На офіційного мейла. Нічого особистого ))).
     
  5. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Люди як книжки. Всі бачать обкладинку, дехто трохи почитає вступ, а до самої книги мало хто й заглядає ))). JJZZ8734.JPG
     
    slavko.malynovsky та sanykrimea подобається це.
  6. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Щастя не може бути метою.
    Не женіться за щастям. Ви не знайдете його в іншій людині, або в матеріальних речах. Щастя виходить зсередини, і ви можете досягти цього стану, коли навчитеся отримувати від життя задоволення. Ви повинні оволодіти мистецтвом розвитку своїх навичок і міркувати про свої досягнення і цілі, це і буде ваш шлях щастя.
     
    Микола2008 та slavko.malynovsky подобається це.
  7. WalterCV

    WalterCV Заслужений майстер

    Повідомлення:
    2.743
    Симпатії:
    2.769
    Адреса:
    CV UA
    Росіяни поважають силу, військова слабкість - ось, що завжди викликає у них презирство.

    Росія ніколи не буває такою сильною, як ти боїшся, і такою слабкою, як ти сподіваєшся.

    Я думав, що помру від старості. Але коли Росія, яка годувала всю Європу хлібом, стала закуповувати зерно, я зрозумів, що помру від сміху.

    Вінстон Черчіль
     
  8. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Уляна Супрун, міністр.

    У суспільстві, де люди позбавлені свободи та можливостей реалізувати свої конституційні права, гідність заміняється грошима

    Вартістю автомобіля судді, ціною годинника на руці патріарха, кількістю квадратних метрів у заміському будинку.

    Потворна совєцька і постсовєцька дійсність сформували ілюзію неподільного зв’язку людської гідності, суспільного статусу та розміру банківського рахунку.

    Поважні люди у потворній постсовєцькій дійсності, де права і свободи з’явились тільки на папері, а доступ до «рівних» можливостей отримали тільки ті, хто працював ліктями біля годівнички з грошима державного бюджету. Хто вони?

    Ті, хто мають владу і гроші: судді, головні лікарі, ректори університетів, місцеві чиновники і держслужбовці високого рангу. Їх об’єднує право приймати рішення, розпоряджатись державними грошима, впливати на тендери.

    Але зима 2013/14 показала, що нас – тих, хто знає, що гідність – це свобода бути собою за будь-яких обставин, набагато більше, ніж здавалось «поважним людям». Дуже поважним.

    Свобода – більш заразна, ніж кір. І від свободи немає щеплень

    І ми бачили, як легко їм втрачати гідність, тікаючи, ледве протискуючись крізь металошукач аеропорту в лютому 2014-го, прикидатись смертельно хворим, лежачи голим під ковдрою в клітинку, даючи ганебні прес-конференції в ролі безправного втікача-маріонетки сусіднього диктатора. Якщо вимірювати гідність у грошах і статусі, можна піти на що завгодно, аби зберегти їх.

    Вони все що завгодно проміняють на ці гроші. На наші гроші. Бо не існує ніяких державних грошей. Є тільки гроші платників податків.

    Вони готові брехати, щоби продовжувати красти гроші на ліки в смертельно хворих людей.

    Вони готові підривати національну безпеку та дискредитувати вакцинацію, щоби заробити політичні бонуси, що гарантуватимуть їм доступ до розпорядження нашими грошима.

    Вони готові мутити воду, бо не можуть жити в прозорій.

    Упевнена, що несподівано для них усіх, саме зміни в системі охорони здоров’я стали тривожним маячком для корупціонерів. Система дуже швидко повернулась обличчям до людини, і люди на це дуже швидко відповіли підтримкою. Система це зробила не за додаткові гроші, а просто використовуючи обмежений наявний ресурс без корупційної складової.

    Ми зробили пацієнта вільним у виборі та забезпечили йому право на вибагливість до якості первинної медичної допомоги (до 2021 року такі зміни торкнуться кожного медзакладу). Ми забезпечили лікарям право впливу на рішення про розмір їхньої зарплати, позбавивши фінансового кріпацтва. Лікар і пацієнт вільні, тобто можуть бути собою за будь-яких обставин, незалежно від політичної волі окремих чиновників. Закон понад усе.

    Вільні і гідні люди – найстрашніша зброя для будь-якої закритої монополізованої системи. Адже не маючи централізованого керування, вони вибивають цеглинка за цеглинкою з оборонної стіни клептократів не лише в охороні здоров’я, а у всій системі.

    Зміни в охороні здоров’я зараз – найлюдяніші та найвідчутніші за всі часи незалежності і – без перебільшення – за останні 100 років. Вони загрожують не лише тим, хто крав гроші на ліки. Вони загрожують і тим, хто краде на будівництві доріг, на вивезенні та переробці сміття, на митниці, на оборонних замовленнях. Вони загрожують навіть Росії, де існування потворного режиму «червоної демократії» не можливо за умови вільної України. Адже свобода – більш заразна, ніж кір. І від свободи немає щеплень.
     
    Олександер_1 та Saisan подобається це.
  9. Михайло Маломитницький

    Михайло Маломитницький Заслужений майстер

    Повідомлення:
    2.046
    Симпатії:
    5.117
    Адреса:
    м. Миронівка Київська обл.
    Павел Казарин
    12:00 13.02.2019
    Игры разума
    Об иллюзиях, поддерживающих ощущение несчастья. Немного для «задуматься».
    #
    счастье
    субъективная реальность
    когнитивные искажения
    [​IMG]
    Источник
    Крым.Реалии

    Вселенной должно быть обидно. Мы её явно недооцениваем.
    В 2010 году голод убил один миллион человек, а ожирение — три миллиона. Пять лет назад от недоедания страдали 850 миллионов человек, а от лишнего веса — два миллиарда. Причём динамика вполне однозначна — в обозримой перспективе человечество отправит голодные смерти на свалку истории.

    Представить себе ситуацию, когда неурожай уносит 15% жителей страны (как это случилось во Франции в 1694 году) уже не получится. Отныне голод — это итог не природных катаклизмов, а социальных: он возникает там, где есть на то целенаправленная злая воля. У которой, вдобавок, есть имя и фамилия.

    Бабушкин рецепт лечения простуды (горячее молоко и мёд) — он ведь тоже родом из нашего голодного прошлого. Всю свою историю обыватель жил в условиях недостатка калорий. А потому рецепт выздоровления состоял в том, чтобы дать ослабленному организму достаточно энергии, чтобы он справился с недугом. Поэтому в дело шли самые калорийные продукты, которые можно было найти в крестьянском доме.

    Дедовские рецепты безнадёжно устарели. Потому что никакого «недостатка калорий» больше нет. Напротив, налицо их избыток. И побеждать ОРВИ куда логичнее с помощью лекарств.

    Кстати, о лекарствах. Вы, может, не заметили, но человечество успело победить и болезни. Те самые, что выкашивали страны и континенты на протяжении всей нашей истории.

    В XIV веке чума унесла четверть населения Евразии. В XVI веке чёрная оспа выкосила 90% аборигенов американского континента. В начале XX века «испанский грипп» убил сто миллионов человек. Вплоть до XX века комбинация голода и болезней приводила к 30%-й детской смертности.

    Всё это в прошлом. Нас не прививают против оспы, потому что эту болезнь удалось победить ещё в 1979 году. Вакцины и лекарства лишили слово «эпидемия» своего пугающего звучания. В 2002-м мы боялись «атипичной пневмонии». В 2005-м — птичьего гриппа. В 2009-м — свиного, а в 2014-м — Эболы. Последняя оказалась самой кровожадной, унеся жизни 11 тысяч человек. Но ничего из перечисленного не идёт ни в какое сравнение с пандемиями прошлого. Причём люди умирают не из-за того, что нет лекарств, а потому что лечение не успевает вовремя добраться до неблагополучных регионов (в случае Эболы это была Западная Африка).

    Мы сегодня умираем от тех болезней, до которых наши предки попросту не доживали. Онкология и сердечно-сосудистые болезни раньше не убивали человечество просто потому, что не успевали. За них это делали куда более простые и примитивные вирусы, а также другие люди.

    И не стоит скептически улыбаться. Человечество успело победить и насилие — в том виде, в котором оно существовало всю нашу историю. В аграрных обществах оно уносило 15% популяции, а в XX веке — лишь 5% (с учётом двух мировых войн). В 2012 году от насилия (войны и преступность) погибло 620 тысяч человек, ещё 800 тысяч — это самоубийства. Ещё 1,5 миллиона погибло от диабета.

    Нам может казаться, что мы живём в мире, полном насилия. Но это не имеет никакого отношения к реальности. Никогда раньше человечество не жило так благополучно и мирно, как теперь. Наши враги — это не голод, не вирусы и не оружие. Наши враги — это когнитивные искажения. Те самые, что заставляют нас чувствовать себя несчастными.

    [​IMG]

    Даже страх перед терроризмом — это итог нашей медиареальности. В 2010-м терроризм унёс чуть меньше 8 тысяч жизней, преимущественно в развивающихся странах. А ожирение — больше 3 миллионов. Мы боимся «ИГИЛ» и «Аль-Каиду», хотя сахар и диабет опаснее. Просто у «ИГИЛ» лучше пиар.

    В нашей реальности нет ничего, что позволяло бы говорить о «конце времён». Перенесите сюда на машине времени вашего предка из XV века — и он решит, что оказался в лучшем из миров. До тех пор, пока вы не включите ему выпуск новостей.

    В нашем мире не стало больше насилия и смертей. В нашем мире стало больше прямого эфира. Нас делает счастливыми не объективная реальность, а субъективная. Не то, чем мы обладаем, а то, что мы об этом думаем. Природа новостных выпусков такова, что мы сообщаем в них не о том, что является нормой, а о том, что является её нарушением. Кормим обывателя паникой и истерикой, получая на выходе реальность соцопросов.

    На этой почве густо растут спекулянты.

    Если раньше человечество жило с ощущением, что «сегодня — это несовершенное завтра», то теперь нас убеждают, что «сегодня — это испорченное вчера». И что единственный залог спасения — это вернуться в некий «золотой век», спрятанный от нас под гущей веков.

    Антипрививочники. Традиционалисты. Борцы с ГМО. В нашей реальности лучше всего продаются страхи и неврозы. Мы охотно боимся завтрашнего дня, забывая о том, что наше «вчера» состояло из крови и кишок. Любим народную медицину, забывая о том, что она — продукт той эпохи, когда пенициллин ещё не изобрели. Отмахиваемся от науки, хотя именно она позволила всем нам дожить до совершеннолетия.

    Давайте начистоту. Наша реальность — комфортна и безопасна. И если вы чувствуете себя несчастным — она тут ни при чём.

    Дело в том, что счастливыми нас способны сделать только окситоцин, дофамин и серотонин. Наш уровень счастья — продукт биохимии, а не обстоятельств жизни. Просто в разное время выплеск этих гормонов в кровь обеспечивался разными факторами. Триста лет назад для субъективного ощущения счастья нужно было вдоволь поесть. Сегодня — выиграть миллион в лотерею.

    Прогресс позволил нам удовлетворить низшие уровни пирамиды Маслоу (те, что про безопасность) — и теперь в поисках счастья мы пытаемся штурмовать верхние (те, что про самоактуализацию). Забывая о том, что подобное никогда не было простой задачей.

    Прогресс не сделал нас счастливее — это правда. Но он избавил вас от самых главных предпосылок для несчастья. И дал время, чтобы задуматься о том, почему именно вы несчастливы.

    Если вам кажется, что вы живёте в худшем из миров — вам кажется. Если вы боитесь завтрашнего дня, значит, вы просто перестали оглядывать на вчерашний. Если вы чувствуете себя несчастным — купите антидепрессанты.

    И не грешите на реальность. Она этого не заслужила.
     
    rondlyk, Placer та Пітон подобається це.
  10. Placer

    Placer Заслужений майстер

    Повідомлення:
    9.463
    Симпатії:
    28.573
    Я це прочитав десь інше і хотів запостити, але раптом побачив, що вже є...

    Ну нічого буде українською + ще раз підкреслиться, що варто почитати.

    Перенесіть сюди вашого предка з 15 століття - і він вирішить, що опинився в найкращому зі світів. Поки ви не включите йому випуск новин



    У 2010 році голод вбив один мільйон осіб. А ожиріння – три мільйони. П'ять років тому від недоїдання страждали 850 мільйонів осіб, а від зайвої ваги – два мільярди. Причому, динаміка цілком однозначна – в доступній для огляду перспективі людство відправить голодні смерті на звалище історії.



    Уявити собі ситуацію, коли неврожай забирає 15% жителів країни (як це сталося у Франції в 1694 році) вже не вийде. Відтепер голод – це результат не природних катаклізмів, а соціальних: він виникає там, де є на те цілеспрямована зла воля. У якої, до того ж, є ім'я і прізвище, – пише Павло Казарін для Крим.Реалії .



    Бабуинн рецепт лікування застуди (гаряче молоко і мед) – він теж родом з нашого голодного минулого. Всю свою історію обиватель жив в умовах браку калорій. А тому рецепт одужання полягав у тому, щоб дати ослабленому організму достатньо енергії, щоб він впорався з недугою. Тому в діло йшли найкалорійніші продукти, які можна було знайти в селянській хаті.

    Дідівські рецепти безнадійно застаріли. Тому що ніякого «браку калорій» більше немає. Навпаки – наявний їх надлишок. І перемагати ГРВІ куди логічніше за допомогою ліків.

    До речі, про ліки. Ви, може, не помітили, але людство встигло перемогти і хвороби. Ті самі, що викошували країни і континенти протягом усієї нашої історії.

    У 14-му столітті чума забрала чверть населення Євразії. У 16-му чорна віспа викосила 90% аборигенів американського континенту. На початку 20-го – «іспанський грип» вбив сто мільйонів осіб. Аж до 20-го століття комбінація голоду і хвороб призводила до 30% -й дитячої смертності.

    Все це в минулому. Нас не прищеплюють проти віспи, тому що цю хворобу вдалося перемогти ще в 1979 році. Вакцини і ліки позбавили слово «епідемія» жахливого звучання. У 2002 ми боялися «атипової пневмонії». У 2005 – пташиного грипу. У 2009-му – свинячого, а в 2014-му – Еболи. Остання виявилася безжальною, забравши життя 11 тисяч осіб. Але нічого з перерахованого не йде ні в яке порівняння з пандеміями минулого. Причому, люди помирають не через те, що немає ліків, а тому що лікування не встигає вчасно дістатися до неблагополучних регіонів (у випадку Еболи це була Західна Африка).

    Ми сьогодні помираємо від тих хвороб, до яких наші предки просто не доживали. Онкологія і серцево-судинні хвороби раніше не вбивали людство просто тому, що не встигали. За них це робили куди простіші і примітивні віруси, а також інші люди.

    І не варто скептично посміхатися. Людство встигло перемогти і насильство – в тому вигляді, в якому воно існувало всю нашу історію. В аграрних суспільствах воно забирало 15% популяції, а в 20-му столітті – лише 5% (з урахуванням двох світових воєн). У 2012 році від насильства (війни і злочинність) загинуло 620 тисяч осіб. Ще 800 тисяч – це самогубства. Ще 1,5 мільйона загинуло від діабету.

    Нам може здаватися, що ми живемо в світі, повному насильства. Але це не має ніякого відношення до реальності. Ніколи раніше людство не жило так благополучно і мирно, як тепер. Наші вороги – це не голод, не віруси і не зброя. Наші вороги – це когнітивні спотворення. Ті самі, що змушують нас почуватися нещасними.

    Навіть страх перед тероризмом – це результат нашої медіареальності. У 2010-му тероризм забрав трохи менше восьми тисяч життів – переважно в країнах, що розвиваються. А ожиріння – більше трьох мільйонів. Ми боїмося ІДІЛ і Аль-Каїду, хоча цукор і діабет небезпечніші. Просто у ІДІЛ кращий піар.

    У нашій реальності немає нічого, що дозволяло б говорити про «кінець часів». Перенесіть сюди на машині часу вашого предка з п'ятнадцятого століття – і він вирішить, що опинився в найкращому зі світів. До тих пір, поки ви не включите йому випуск новин.

    У нашому світі не стало більше насильства і смертей. У нашому світі стало більше прямого ефіру. Нас робить щасливими не об'єктивна реальність, а суб'єктивна. Не те, чим ми володіємо, а те, що ми про це думаємо. Природа новинних випусків така, що ми повідомляємо в них не про те, що є нормою, а про те, що є її порушенням. Годуємо обивателя панікою та істерикою, отримуючи на виході реальність соцопитувань.

    На цьому грунті густо ростуть спекулянти.

    Якщо раніше людство жило з відчуттям, що «сьогодні – це недосконале завтра», то тепер нас переконують, що «сьогодні – це зіпсоване вчора». І що єдина запорука порятунку – це повернутися в якийсь «золотий вік», захований від нас під гущею століть.

    Антипрививочники. Традиціоналісти. Борці з ГМО. У нашій реальності найкраще продаються страхи і неврози. Ми охоче боїмося завтрашнього дня, забуваючи про те, що наше «вчора» складалося з крові і кишок. Любимо народну медицину, забуваючи про те, що вона – продукт тієї епохи, коли пеніцилін ще не винайшли. Відмахуємся від науки, хоча саме вона дозволила всім нам дожити до повноліття.

    Давайте начистоту. Наша реальність – комфортна і безпечна. І якщо ви почуваєтеся нещасним – вона тут ні при чому.

    Справа в тому, що щасливими нас здатні зробити тільки окситоцин, дофамін і серотонін. Наш рівень щастя – продукт біохімії, а не обставин життя. Просто в різний час виплеск цих гормонів в кров забезпечувався різними факторами. Триста років тому для суб'єктивного відчуття щастя потрібно було вдосталь поїсти. Сьогодні – виграти мільйон у лотерею.

    Прогрес дозволив нам задовольнити нижчі рівні піраміди Маслоу (ті, що про безпеку) – і тепер в пошуках щастя ми намагаємося штурмувати верхні (ті, що про самоактуалізацію). Забуваючи про те, що подібне ніколи не було простим завданням.

    Прогрес не зробив нас щасливішими – це правда. Але він врятував вас із найголовніших передумов для нещастя. І дав час, щоб задуматися про те, чому саме ви нещасливі.

    Якщо вам здається, що ви живете в гіршому зі світів – вам здається. Якщо ви боїтеся завтрашнього дня, значить, ви просто перестали оглядатися на вчорашній. Якщо ви почуваєтеся нещасним – купіть антидепресанти.

    І не грішіть на реальність. Вона цього не заслужила.
     

Поділитися цією сторінкою