Україна. Повернення своєї історії

Тема у розділі 'Политические вопросы', створена користувачем Б.А.Р, 14 тра 2011.

  1. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    ообщение от Б.А.Р Посмотреть сообщение
    А назвете такі країни в яких:людей які боролись за визволення називали бандитами ???
    Я согласен, что УПА боролись за освобождение. Только не Украины, а нескольких областей. И только во время войны. А после методы борьбы УПА иначе как бандитскими не назовешь. Если УПА до 1959 года занималась убийствами и грабежами можно ли это назвать по другому? Или для чего они ушли в подполье?



    Сообщение от Б.А.Р Посмотреть сообщение

    Яких країн ? Союзників ? Ті що в страсі скинули бомбу на Японію ?
    Бомбу скинули, потому что Америка с Японией воевала. После 2-й бомбы Япония подписала капитуляцию.

    Сообщение от Б.А.Р Посмотреть сообщение
    Опа а де дівся Дзюганов , Симоненко І остальні з червоним пропором ?
    Не волнуйтесь. Коммунисты - это умирающая партия. Доживут последние "патриоты" и конец ей. Естественный цикл жизни. Даже если какая молодежь и продолжит, то это будет уже безидейная партия, рвущаяся к власти.




    Сообщение от Б.А.Р Посмотреть сообщение
    Шановний МОДЕРАТОР не путайте Росію і Совецкий Союз .
    Не тактичное обращение. Б.А.Р. , модератор, это бесплатная обязанность на форуме. Модератор - это такой же пользователь форума, как и Вы, но имеющий права администрирования. Не устраивайте склоку.

    Сообщение от Б.А.Р Посмотреть сообщение
    І хто в Україні голодомор зробив .(голодомор визнало ой багато країн ).
    Може силку дати на дослідження третьої нейтральної країни .
    Тема серьезная, давайте ссылку конечно.
    __________________
    Мой сайт: http://www ----------------------...м, Уругваєм, Філіппінами, Францією та Чехією.
     
    6 користувачам це сподобалось.
  2. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.302
    Симпатії:
    9.468
    Адреса:
    Трускавець
    Відповідь: Чому Українці нехтують своєю історією .

    :) http://youtu.be/0Yhza74G-1U


    можливо нехтують саме тому ? :-D rofl
     
  3. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    Re: Чому Українці нехтують своєю історією .

    http://www.youtube.com/watch?v=lX5jXWiihtc
    Росіянин воїн УПА .А деякі жителі України називають їх бандитами !
     
    2 користувачам це сподобалось.
  4. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.302
    Симпатії:
    9.468
    Адреса:
    Трускавець
    Відповідь: Чому Українці нехтують своєю історією .

    Правду дід сказав - "против армииУПА не воевали что против нейо повоюешь, воевали против нквд! "

    - справді а нащо воювати проти братів - нищити треба справжніх ворогів .
     
    2 користувачам це сподобалось.
  5. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    1 людині також подобається це.
  6. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.302
    Симпатії:
    9.468
    Адреса:
    Трускавець
    Відповідь: Чому Українці нехтують своєю історією .

    упа звичайно ж боролись за волю , за нас з вами . Та й кому ж іще захищати батьківщину як не її синам ?


    http://youtu.be/mzfirGIt5So:) Це вже новий САВРЕМЕННЫЙ випуск . :) по темі ...
     
  7. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    Re: Чому Українці нехтують своєю історією .

    Україна не виграла війну

    Водночас історики наголошують на тому, що "в Україні не було перемоги у Другій світовій – а була велика жертва", таку думку висловив професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. Він говорить, що в Україні неможливий міф про українську перемогу у Другій світовій війні:

    "Я вважаю, що роздільність української історії є великою перевагою України, якої ми не повинні боятися. Це робить нас іншими від Росії чи Польщі. У нас неможливий міф перемоги, бо тут не було перемоги – а була велика жертва".

    За статисткою, найбільші втрати у цій війні були на території між Берліном та Москвою, умовно кажучи на території сучасної Польщі, України, Білорусії. Правдоподібно українське населення мало найбільші втрати. Але такий висновок можна зробити лише, розуміючи глобальний контекст

    Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету

    Варто дивитися ширше

    На думку Ярослава Грицака, пишучи про досвід України у Другій світовій війні, варто дивитися не лише на 1939-45 роки, а глибше. Він вважає, що українським дослідженням бракує глобального контексту: "За статисткою, найбільші втрати у цій війні були на території між Берліном та Москвою, умовно кажучи на території сучасної Польщі, України, Білорусії.

    Правдоподібно українське населення мало найбільші втрати під час цієї війни, у порівнянні з будь-яким населенням будь-якої іншої країни. Але такий висновок можна зробити лише, розуміючи глобальний контекст", – пояснює історик.

    Множинність історичної пам’яті - перевага

    Грицак говорить, що різний досвід Другої світової війни дає зрозуміти неоднозначність тих подій:

    "Прикладом може існувати Франція чи Іспанія, яка поділена досвідом про Другу світову війну. Спроби звести все до одного знаменника неминуче будуть послаблювати довіру. Досвід різних регіонів неможливо інтегрувати у один, спільний. Адже, що відбувалося у Криму, не відбувалося на Поліссі".

    Ми тільки почали переосмислювати події Другої світової війни. Три-чотири покоління – це той період, коли можна говорити про формування більш сталого образу минулого

    Леонід Зашкільняк, професор Львівського університету ім.Івана Франка

    Історична пам'ять буде іншою

    Професор Львівського Національного Університету ім. Івана Франка Леонід Зашкільняк додав, що не можна змінити історичну пам’ять тих поколінь, які мають безпосередній досвід війни:

    "Ми тільки почали переосмислювати події Другої світової війни. Три-чотири покоління – це той період, коли історична пам'ять пригасає і можна говорити про формування більш сталого, ідентифікованого образу минулого", – підсумував історик.
     
    4 користувачам це сподобалось.
  8. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    Re: Чому Українці нехтують своєю історією .

    Рішення Конгресу депутатів Іспанії №161/002237 від 30 травня 2007 року "Щодо вшанування 75-ї річниці Великого Голодомору, пережитого українським народом в 1932-1933 роках"

    30 травня ц.р. Конгрес депутатів Іспанії ухвалив рішення (пропозицію незаконодавчого характеру) щодо визнання Голодомору в Україні 1932-33рр. Проект документу, який обговорювався на засіданні Комісії у закордонних справах, був внесений партією «Конвергенція і Єднання» (Каталонська фракція).

    У проекті рішення, зокрема, пропонувалося оголосити штучний Голодомор в Україні 1932-33 рр. геноцидом відповідно до визначення Конвенції ООН про геноциди та закликати Уряд Іспанії підтримати зусилля Уряду України щодо міжнародного визнання Голодомору.

    За результатами обговорення проекту за ініціативою різних парламентських груп до тексту було внесена низка поправок. Зокрема, було ухвалено компромісне рішення дотриматися в рішенні Конгресу щодо Голодомору рамок спільної заяви 58-сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка визнає Голодомор трагедією українського народу. З урахуванням внесених поправок рішення щодо вшанування жертв Голодомору в Україні 1932-33рр. було підтримане одноголосно.

    ПРОПОЗИЦІЯ НЕЗАКОНОДАВЧОГО ХАРАКТЕРУ №161/002237
    Щодо вшанування 75-ї річниці Великого Голодомору,
    пережитого українським народом в 1932-1933 роках

    Конгрес депутатів Іспанії, з нагоди 75-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 рр., оголошеного 58-ю сесією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй національною трагедією українського народу:

    - вшановує мільйони невинних жертв, спричинених Голодомором;
    - пам’ятає про тоталітарну брутальність сталінського режиму, який зневажав правами людини і призвів до мільйонних жертв;
    - засуджує зневагу до людського життя, прав людини, та виявів національної ідентичності, що характеризують тоталітарні режими – сталінський та гітлерівський;
    - підтримує зусилля Уряду України щодо міжнародного визнання Голодомору;
    - оголошує, що незалежна і демократична Україна є найкращою гарантією, щоб жорстокості такого типу більше ніколи не довелося пережити українському народу;
    - закликає українську владу поглиблювати співпрацю з ЄС та країнами-сусідами, зокрема Росією
     
    2 користувачам це сподобалось.
  9. Б.А.Р

    Б.А.Р Заслужений майстер

    Повідомлення:
    1.553
    Симпатії:
    928
    Адреса:
    Файне місто .
    Re: Чому Українці нехтують своєю історією .

    Прочитавши цю статю ,на хвилину втратив дар слова .

    Рада отказалась осудить высказывание Путина
    Верховная Рада Украины отказалась поддержать постановление о заявлении парламента «Об осуждении высказываний, которые нивелируют вклад украинского народа в победу над фашизмом во Второй мировой войне».


    Как сообщает «Интерфакс-Украина», за постановление отдали свои голоса всего 97 народных депутатов из 375, зарегистрировавшихся в зале.

    В заявлении, в частности, отмечалось, что заявление премьер-министра РФ Владимира Путина о том, что Россия и без Украины победила бы в Великой Отечественной войне, нивелирует роль Украины и украинского народа в освобождении мира от фашизма и преуменьшает вклад украинцев в совместную победу.

    Заявление призывало руководство России с уважением относиться к трагическим страницам истории Украины и не допускать спекуляций в чувствительных темах.

    Добавлено через 34 минуты 5 секунд
    В. Новодворская “Кто кого победил во Львове”

    “Пусть квитки (цветочки) завянут, только бы пулеметик не заржавел” — эту западэнскую пословицу времен ОУН и УПА, Степана Бандеры и Романа Шухевича не мешало бы усвоить тем провокаторам из Севастополя и Одессы, лужковско-рогозинским выкормышам, которые на московские доллары отправились в свободный антисоветский Львов (то есть в западный монастырь) со своим заплесневевшим уставом, состоящим из сталинских портретов, краденых георгиевских ленточек и серпасто-молоткастых красных тряпок. Как всегда, провокаторы хорошо выбрали время: 9 мая, праздник рисковавших жизнью фронтовиков, которые вспоминают молодость, товарищей и “битвы, где вместе рубились они”, — и любимый день задарма примазавшихся к ним мародеров, не воевавших ни дня, зачастую родившихся после 1945 года, мизинца себе не уколовших ради Родины, вырядившихся, как вороны в павлиньи перья, в символику георгиевских кавалеров (еще бы ордена себе понаделали из марципана), таскающих по Красной площади ржавые баллистические жестянки и глазеющих на салют, как на ярмарочный фейерверк.
    Несть им числа — от нацепивших георгиевские ленты пошляков-телеведущих до Путина с Медведевым, дорвавшихся до ежегодного пиара на костях 27 миллионов погибших в ту войну. И еще прибавьте к ним совков, втершихся в немцовскую “Солидарность” и накинувшихся с проклятиями на Николая Храмова, настоящего антисоветчика и диссидента, только за то, что он справедливо заметил (вслед за блестящим журналистом и одним из столпов диссидентского сообщества Александром Подрабинеком), что 9 мая праздновать нам нечего, празднуют его одни невежественные и тупые вечно советские граждане. День 9 мая — корпоративный праздник фронтовиков (минус вохра, “Смерш” и НКВД). Отвяжитесь вы от них, штатские, нестроевые, тыловые крысы с чужими ленточками, вас на передовой не стояло и в окопах не лежало. Сначала повоюйте (только не в Афгане, не в Чечне и не в Грузии), а потом поговорим.

    Я тоже ветеран войны против тоталитаризма со стажем в 43 года, и даже с орденом за это от Литвы. Мы тоже воевали, я и мои товарищи-диссиденты, и многие полегли в бою. Да, мы проиграли войну, мы не смогли освободить Россию от СССР, но кто посмеет бросить в нас за это камень? Мы тоже шли на смерть, и у нас тоже есть свои корпоративные праздники: 21 и 22 августа — дни революции 1991 года и 4 октября — день падения советской власти. Мы ветераны проигранной войны, и как нам не понять и не почтить фронтовиков 1941-1945 годов, которые свою войну тоже проиграли. Как писал Иосиф Бродский: “Скажите там, чтоб больше не будили, и пусть никто не потревожит сны… Что из того, что мы не победили, что из того, что не вернулись мы!” Павел Коган, Михаил Кульчицкий, Борис, сыгранный Баталовым в фильме “Летят журавли”, ополченцы, защищавшие Москву, солдаты из Брестской крепости, Виктор Некрасов, Василь Быков, Вячеслав Кондратьев, Василий Гроссман, Юрий Левитанский — все они, живые и мертвые, хотели как лучше, а получилось как всегда. Для своей страны они ничего не сумели сделать, она сгнила в сталинском концлагере, Восточную Европу, страны Балтии, Западную Украину и Западную Беларусь, несчастную Бессарабию — нынешнюю Молдову с их помощью поработили и загнали в коммунистическое стойло.



    А Германию перевоспитывали и делали продвинутой демократией Великобритания и США. Свою же часть Германии мы сделали филиалом своего ГУЛАГа. Так что всем нам, не фронтовикам, 9 мая пристало не салюты устраивать, а слезы лить. Ведь мы проиграли не только свою войну, но и свою жизнь, свое будущее. Конечно, сражаться с Гитлером — это было правильно и похвально. Но и сражаться со Сталиным тоже было правильно и достойно вечной памяти. Здесь равны все ветераны: и те, кто брал Берлин, и те, кто пошел в РОА, к Власову. Опять-таки здесь прав Коля Храмов. И если у Власова в Манифесте были плохие строки, то у Красной Армии манифесты были никак не лучше. А советский гимн звучит куда хуже гимна РОА. И как же завидна доля украинских патриотов (у нас их окрестили националистами), которые в рядах ОУН и УПА под национальными флагами сражались и с фашистами, и с большевиками! Нам даже 8 мая нечего отмечать. Мир тихо и скромно празднует окончание Второй мировой войны. А для нас она не кончилась до сих пор. Россия — последний агрессор, последний защитник пакта Молотова-Риббентропа. Риббентропа давно повесили и похоронили, а вот Молотов воскрес в Примакове, в Лаврове, в Путине и Медведеве. Мы продолжаем оккупацию Молдовы, то есть Приднестровья, Грузии, то есть Самачабло (Южная Осетия) и Абхазии, японских островов, части финской и эстонской территории. И совсем смешно, когда мы требуем в день 9 мая благодарности и аплодисментов от порабощенных нами народов: украинцев, эстонцев, литовцев, латышей и молдаван. Для них этот день — день национальной трагедии. И для Грузии с Чечней — тоже. В этот день за ними окончательно захлопнулась дверца советской клетки и они стали рабами Сталина и НКВД. НКВД, окончательно развязав себе руки, со свежими силами занялся карательными операциями против украинских и литовских повстанцев.



    Читайте Солженицына и Леонида Бородина! Смотрите фильм “Вишневые ночи”! Западная Украина сражалась до 1956 года, западэнцы шли в ГУЛАГ целыми районами. А провокаторы из отряда “Москва-Севастополь” притащили им красные флаги и сталинские портреты в расчете на то, что в свалке затопчут несколько ветеранов и можно будет повизжать всласть. Партия Олега Тягнибока “Свобода” очень выросла в моих глазах. Она и львовские городские власти отстояли национальное достоинство. В Украине участие в торжествах в честь 9 мая (так же как и в Молдове, Грузии, странах Балтии и Восточной Европы) — знак национальной измены. И георгиевские ленточки с красными флагами — тоже. А российский консул меня просто потряс. Дело дипломатов гасить конфликты, а не разжигать. Отозвать бы его и отправить прямо в Мекку. Пусть там жжет Коран у стен главной святыни. Или послать в Нью-Йорк — там он, видимо, будет возлагать цветы на Ground Zero в знак памяти о террористах, таранивших самолетами башни-близнецы. Возлагать венки к памятнику воинам-поработителям во Львове — это аналогично двум предлагаемым хеппенингам.

    Хорошо учат будущих дипломатов у нас в МГИМО. И вообще, хватит уже вещим совкам искать повсюду хазар для отмщения. За эти глупости история уже отомстила, и отомстила именно нам. И, судя по стилистике 9 мая, Россия лежит в могиле, куда более глубокой, чем бункер Рейхсканцелярии. И не надо тащить на наши похороны львовян. У них, может статься, еще будет свадьба с европейским приданым.
    Валерия Новодворская
     
    акула941, andrij64, el_Spark та 8 іншим подобається це.
  10. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.302
    Симпатії:
    9.468
    Адреса:
    Трускавець
    Re: Чому Українці нехтують своєю історією .

    "Россия — последний агрессор, последний защитник пакта Молотова-Риббентропа. Риббентропа давно повесили и похоронили, а вот Молотов воскрес в Примакове, в Лаврове, в Путине и Медведеве" :vo:
     
    штірліц та Анатолич подобається це.

Поділитися цією сторінкою