сталеві панельні радіатори мають збільшений гідравлічний опір, том у при гравітаційній циркуляції в них поступатиме замало теплоносія, тобто їхня потужність буде багаторазово занижена, можливо раз в 10..
От що Пурмо каже Це якщо в радіаторі, достатньої площі для розсіювання 1 кВт, проганяти 43 кг за годину, які будуть охолоджуватись на 20 град (80-60), то втрата напору буде 19 Па. Це виходить дельта із кімнатою у 50, замість номінальних 60. Такий тиск, за тієї ж дельти, створить перепад висоти у двадцять сантиметрів. Та ще пів метра можна дати на труби, з надлишком - і всьо буде добре. Це все ніби натякає, що нема там нічого надто страшного з опором, та не дуже він збільшений. Тобто, за умови харошої, по висотам та діаметрам, системи, радіатор буде давати номінальну потужність з паспорта. Ці панелі - вони ж колектори. Там сам колектор має, за нормальних витрат, опори, якими можна чи не нехтувать - мізерні, бо переріз протока має слонячу площу. А створюються опори на підключенях "колекторів"-панелей до системи - а це чотири півдюймові трубки по вісм-десять сантиметрів. Хоча вони тонкі, але довжина невелика, тому й опору того багато нема.
Вся. Зараз буду малювати. Чим більша швидкість, тим більша втрата. А в панелях втрати виникають переважно у обведених зонах А це в них - коротенкі "Т" трубки. При витраті 43 кг/год, за розрахунком, на цих "Т" трубках падає два по 7 Па. А решта, від експериментальних, за виробником, 19, по всій панелі. Це, доречі, ще й значить, що нема майже (добре так майже) ніякої різниці, яким чином вмикати панель, чи батарею: діагонально, збоку, чи біноклями.. - паскалі зроблять своє діло однаково. Та ще от Інша справа, що середина може по висоті плавати, що буде змінювати паскалі, та звісно кілограми.. Але для того, просто треба мати надлишок висоти. То коли все на одній підлозі, та між центрами бувають лічені сантиметри, то чувуну треба багато, і грубі труби треба попід стелю, щоби підняти трохи той центр. І справедливо інтуіція каже, що з панелями все майже встане. А коли все нормально, то все нормально.
а чого це вона повинна плавати? Згідно міркувань - вона повинна бути по середині. Подаємо 80 С, відбираємо 60С, висота радіатора не міняється, температура 20С (та взагалі без різниці яка там температура оточує радіатор), от і маємо стабільний 1 кВт випромінення. Чи може ще щось треба врахувати?(наприклад, яка температура виходить з котла і який перепад тиску цей котел створює, і скільки того тиску втрачається по дорозі до батареї, щоб на її вході було 80С, а на виході 60С). Маючи компенсатор гідравлічного опору на магістралі (циркуляційний насос), ми можемо надіятись на досягнення розрахункових умов роботи радіатора на практиці, в межах рекомендованих виробником температурних параметрів не тільки радіатора, а і котла з трубами. Інакше наш радіатор задовільно працюватиме тільки на магістралі з нульовим гідравлічним опором, адже котел створює перепад на тих же 20 градусів, що потрібно радіатору для нормальної роботи. Чи гріти котел до такої температури, щоб його створюваний перепад тиску компенсував втрати на магістралі?
В батареї на протязі, центр буде вище - тяга більше, а якщо загорнути батарею в ковдру, то центр піде донизу. Центр - це умовно, примітизовано, точка, в якій температура води є середньою. Якщо рахувати як мали би, по справжньому, то інтегралити-диференціалити треба по висоті трохи рясніше за одну точку. Неодмінно треба врахувати труби. Якщо кожна батарея дасть тих 19 Па паралельно, то всі ділянки, що до батарей послідовно, можуть ще 50 зробити, за тієї ж витрати. Знаючи висоту, необхідну витрату, та кількість паралельних та послідовних ділянок, треба підібрати таку швидкість в ділянках (заміною діаметрів), щоби загальний опір не перевищував силу спонукання. Ми ж спочатку розглядали одну окрему ділянку - панель. Вважаю поганою назвою для насоса - "компенсатор опору", бо він, насамперед, створювач опору. Є рух - є швидкість, - є тертя, - є опір. Нема руху - нема опору. Весь розрахунок можна звести до призначення кожній окремій ділянці такої формули, як пурмо для радіатора вказали = ноль ноль стільки-то на ку квадрат. Та накласти отриману характеристику, на малюнок характеристики спонукання (хоч насос то, хоч гравітація). І перетин вкаже що буде відбуватись, за певних умов - робочу точку, хоч окремої ділянки, хоч всього великого кола. Ну це щоби ні на що не надіятись, а знати, хочаб приблизно: до якої температури котел буде грітися, яка максимльна потужність можлива від кожної батареї.., тощо.
Це перепад тиску. Якщо гравітація, то різниця питомої ваги на висоту на прискорення земного тяжіння - кг/(м·с²) З насосом все те саме, але трохи складніше, бо навколо рухливого колеса.
