А 3-х вимірний простір не уявний? Так само як і багатовимірні простори, 3-х вимірний простір придуманий людською свідомістю для пізнання навколишнього світу і є елементом матриці через яку ми сприймаємо світ. Щоб розширювати межі сприйняття світу придумали простори з вимірністю більше 3-х...
Ви не перший, хто задумався над цією проблемою. Є декілька поколінь дослідників що шукають закони властивостей у просторі і часі. Вони вже тако глибоченько залізли, і коли дивляться туди, а там щось відбувається, скаче, рухається. Ну вони нотують, обчислюють, розгадують.., і виходить таким чином, що воно там стрибає, перебуваючи у багатьох вимірах, більше трьох. Це воно таку поведінку, такі властивості демонструє, що дослідники змушені визнати. Напомацки дослідники прогнозують, там в глибині властивостей світу, десятку вимірів, струни, брани, тощо.., а той плаский світ, що ми здатні збагнути, перебуває у точках перетину частин того ліверу. Звісно уявні. От знову ж наприклад, є Щось, воно собі є без нас, а ми на нього дивимся, воно нам, за методичного погляду, демонструє поведінку і властивості як одне ціле Щось. Але ми, у повсякденні, сприймаємо це єдине Щось, як дві окремі речі - простір і час. Воно там собі є - Щось, а простір і час - це наша собі уява про воно. Навколо нас все уявне. Уява - це єдине що маємо, єдиний інструмент дослідження. Щоби скласти таку теорію, на початку путі, треба було би обзавестися інструментом дослідження поміцніше. Бо той, що маємо для повсякдення, нікуди не годний. Ми (майже всі) не можемо свою уяву помістити у чотири виміри, а там їх може десять...
Ну мені здається що у цій справі не потрібно залазити аж так глибоко. Бо як навчав нас Лєнін Владімір Іліч електрон є такий самий невичерпний як і атом. А нас не то цікавить, а лише наслідки цього, які і є властивостями.
Ну спочатку завжди так здається. А потім починає вилазити. Справа в тому, що струм все проводить, просто опір різний; для світла прозорим є лише вакуум; графіт м'який на зсув лушпайок; астрологи враховують не розташування, а лише проекції; атом внутрі не порожній, там сяє світло, бо ядро з електронами обмінюються фотонами; а фен-шуй взагалі сраля-баля в аспекті теорій, бо неспростовний... Може інтерес не суто академічний? Може маєте конкретну ціль, яку хотілося би досягти комбінуванням якихось елементів? Що то?
Так, але на рівні соціально-економічних систем. Основна увага зосереджена на діяльності людини, а інші сфери прояву чинника простору охоплені із двох причин. Перша з них - суто з людської цікавості та зачарування феноменом простору. Проте друга є прагматичнішою: досліджуючи просторову організацію систем (процесів та об'єктів), які безпосередньо не стосуються діяльності людини, шляхом асоціацій та аналогій генерувати ідеї в сфері саме просторової організації діяльності людини.
Невеликий приклад, що дає правильна просторова організація при виробництві батарей для електромобілів. В Model S установлено 7000 таких батареек, чуть больше, чем эта. Они производятся так: литий добывается в Чили/Аргентине/Австралии, отправляется в Китай, очищается до 99+%, далее отправляется в Японию или Корею, в данном случае в Корею — Самсунг, там его упаковывают в этот корпус и отправляют в Калифорнию, где Тесла засовывает 7000 таких кусочков в одну Model S. Только сведением цепочки поставщиков в одно место — Рино, Невада, Тесла понижает стоимость производства на 30-50% в течение трех лет. --- добавлено: 9 січ 2017 у 11:32 ---
Оживлю трохи дискусію. Система просторових рівнів Всесвіту, тобто розрив між "дном" та "стелею" матерії, охоплює понад 60 порядків – від ~10-35 м ("дно" матерії) до ~1027 м ("стеля" матерії). Настільки могутнім є устрій Всесвіту! Як умістити у своїй уяві систему, розміри найменшого елемента якої на 60 порядків величини (й не відомо достеменно, чи не на 160) відрізняються від розмірів найбільшого? Між людиною й атомом - усього 10 порядків. Це глибина одного геометричного "поверху" організації. Можна припустити, що таких "поверхів" 6: один із рівнів є ніби вкладений в інший; один слугує "цеглинкою" для іншого. У кожному з поверхів закладено багато тонких організаційних моментів, унікальна взаємоузгодженість параметрів. І в кожному із цих випадків слід відповідати на питання про місце розташування, відстань, напрямок розповсюдження та просторову відмінність. Людина щораз більше втручається в просторову організацію буття, розширюючи границі як у бік "дна", так і в бік "стелі". Показовою характеристикою руху в напрямку "дна" є твердження нанотехнологів, які працюють із речовиною на рівні окремих атомів, що "там унизу дуже багато місця".
Думаю, що це є властивість місця. Бо в іншому місці таке саме виробництво коштуватиме іншу величину. Просторова диференціація витрат виробництва.
