Різниця тисків між подачею і зворотньою лініями опалення

Перепад 0,3 бар - це напір 3 метри. Це приблизно такий напір створюють більшість маленьких насосів, коли качають в закриту трубу. Тобто за витрати 0 кубів на годину.

 

Ні.
То ні дочого. Три метри водяного стовпа - це напір, що створюють більшість насосів, за витрати нуль літрів.
Ось наприклад. Крива на графіку - характеристика насосу. Тут три швидкості. Горизонтально - куби за годину. Вертикально напір в метрах. Один метр - приблизно одна десята частина атмосфери.
На третій швидкості, цей насос качає нуль кубів з напором майже три метри. Один куб на годину з напором 1,7 метра. Два куба качає з напором 0,75 метра.
Оскільки це насоси циркуляційні, тобто стоять в циркулі, в колі, то висота від насосів до верху не має значення. Бо наскільки заважає качати стовп води в підйомній трубі, на стількі ж само стовп води у опускній трубі допомагає качати.
А той напір в метрах, що на графіку, - це той, що долає гідравлічний опір руху воді по трубах. Чим довші й тонші труби, тим більше опору руху води, тим більший напір створює насос, й тим менше кубів він качає у годину.
Якщо насос качає в закриту трубу, то в нього буде найбільший напір, і нульова витрата.

 

Різна різниця.
Наприклад, треба 8 кВт потужності. Наявна площа радіаторів може її надати скажімо за різниці, між середньою температурою радіатора і повітря в кімнаті, у 35 градусів. Тобто, температура повітря в кімнаті - 20 град, а рідіатори мають бути 55 градусів середньої.
55 середньої, це, наприклад, 70 подача в радіатор, 40 градусів зворотка.
Тоді витрата через насос становить - 8 000 Вт * 3600 сек / 55 град / 4 200 Дж/(кг*К) = 125 кг/год, або 0,125 м.куб/год.
Якщо в нас той насос Віло, що вище, то ми можемо обрати першу швидкість, і підлаштувати запірну арматуру таким чином, щоби перепад тиску був 0,1 бар.
На графіку є ще тоненькі лінії, що розходяться від точки нуля координат. Це лінії опору. Дослідницьким шляхом визначили, що чим швидше біжить трубою вода, тим більший опір вона створює свому руху. Тоненьку лінії показують залежність опору від витрати у будь якій системі з труб. Тут показано шість умовних систем. Тобто, будь який розповсюджений випадок системи опалення, буде показувати характеристику десь поміж цих шістьох ліній.
Наприклад, якщо в нас система десь приблизно така, як друга лінія справа, то за витрати 1 куб/год в ній створюватиметься опір 0,25 м. За витрати 1,5 куб/год - 0,6 м. За витрати 2 куба/год - 1,1 метр опору напору.
Від виробників насосів є рекомендація, що найкраще і довше насос працює в системах що на цьому графіку позначені від четвертої до п'ятої тонкої лінії (третя чверть кривоъ насоса). Тобто, такий насос краще обирати в такі системи. Для інших випадків краще пошукати більш підходящий. От я позначив кольором три випадки, до яких цей насос добрий.

Тобто, щоби сказати яка різниця є нормальною для того, чи іншого насоса, треба визначити робочу точку насоса, гідравлічну характеристику системи труб і арматури, площу опалювальних приладів, потужність тепловтрат приміщень, комфортну температуру повітря в приміщеннях..