Трішки не по темі. Фрезерний верстат вилучено із шкільної програми. Всі вони потраплять на лом, з часом. Тому із запчастинами проблем не буде. Там же будуть і токарні. Все до цього йде...
На мою думку шкільні верстати , із заводу виробника мали дуже погану якість збирання і налаштувань. До того ж забезпечити в шкільних умовах правильне загострювання різців, свердл, і решти ріжучого інструменту не є можливо. В такому стані шкільні верстати виховували в учнів відразу до робітничих професій. А так не мало бути. До того ж на даний момент вже актуальні металообробні центри в одному великому корпусі-верстаті. Тому окремо токарні чи фрезерні верстати не актуальні для сучасних виробництв.
Оливницю я врізав сбоку на кришецьці ВФГ Мастило заправляється шприцем з кембриком: ВФГ не турбує шумом: Також почав збирати механізм піднімання стола. Додав до втулок привідного вала 4 підшипника. Втулка, що біля лімба отримала 2 підпірних підшипникі, а втулка біля шестерні 2 гольчастих підшипника: Також просвердлив нові отвори і нарізав різьбу для кріплення фланцю ВФГ Хочу подовжити межі переміщення стола. Для того збільшив пройму ходу стола так щоби він на половину виходив з ластохвосту. Але тепер бракує довжини різьбового валу: Тут доведеться все міняти докорінно. Точити новій вал і нову довгу втулку, для віддалення лімба і маховика. Підшипникі на різьбовий вал також хочеться.
Для віддалення лімбу і маховичка від крестового столу на поперечній подачі потрібний був перехідник. Точити єдину деталь таких розмірів не хотілося, тому вирішив скласти ії з трьох частин. Дві такі: Одразу примірував підпірні підшипникі. Потім з"єднав шматочком сталевої трубкі з автомобільного амортизатора Так вони має бути на верстаті: При висунотій подачі довжини перехідника має вистачити:
Продовжую робити новий різьбовий вал в поперечну подачу крестового столу верстату НГФ-110. Спочатку план робіт (ескіз): Точу заготовку: Нарізав різьби: Рідна гайка від верстату закрутилася без люфта: Напевно на цьому місті закінчу поглиблювати різьбу, бо з"явиться люфт між ним і гайкою. Фрезерування шпоночного пазу: Ось він, новий різьбовий вал поперечної подачі: Він вже довше оригінального . Маю надію незабаром закінчити.
Вимальовується вузол переміщення поперечної подачі: Кулькові підпірні підшипникі інкорпоровані і дистанційну втулку. Чи зробити підвід оливи для змащування цих підшипників, чи намастити консистентної змазкою і забути? Проблєма вибору. Тепер різьбовий вал заповнює весь проєм для переміщення поперечної подачі: Шкільний верстатик по-троху набуває більшої функціональності.
Після фарбування і висихання фарби зібрав вузол, змастив підшипникі: Монтаж: Тепер хто зна, може із заводу так і було? В крайньому положенню: Вийшло, що досяг 117 мм., переміщення поперечної подачі. Можна досягти 130 мм., але треба видалити оту перетинку: І тоді оливниця почне впиратися в колону. Воно мені треба ? Нехай покі так побуде, з цілою перетинкою. Для змащування підпірних підшипників залишив канали, сховані під голівками гвинтиків: Але проблема в тім ,що трапєцеподібний гринт лишається відкритим для стружкі Дрібна стружка може суттєво ускладнити роботу трапецеподібного гвинта. Треба цю проблему усувати, бо роботи не буде. Отакі вони ці шкільні верстати: одне вирішив - берися за інше. Але так цікавіше.
Після реновації фрезер НГФ-110-Ш4: В усі подачі були інкорпоровані підшипникі різного типу, обертання маховичків полегшені відтепер Лишилося зробити стружкозахіст на поперечну подачу і колону. Потім треба буде зібрати необхідне оснащення для кріплення деталей, фрези і т.п. Тоді вже можна буде починати освоювати фрезерну справу.
Передню частину поперекового супорту накрив шматком шкіри. Це й буде стружкозахистом. При наближенні супорта до маховичка шкіра відгинається до гори. На задню частину і колону в якості стружкозахисту я вирішив робити гофру ( machine bellows cover) Це є саморобна гофра. Зроблено з елєктрокартону завтовшкі 0,25 мм. Доволі щільна субстанція. Але ії треба зробити водонепроникною аби не всмоктувала ЗОР. Я вирішив просто пофарбувати масним шаром фарби. Але проблема в тім, що для розміщення гофри над напрямними верстату треба зробити спеціальні кронштейни, що фіксуватимуть гофру: Кронштейни гофри трохі мудрені, але варіантів немає. Гофрозахист з кронштейнами буде чорного кольору, щоби був контраст до верстату і узгодження з переднім шкіряним клаптиком.
Отже, отримався такій набірчік: Гофри з кронштейнами, що їх треба встановити на верстат. Так воно встало: Так воно працює: Тепер можна пустити стружку, але оснащення немає. Немає ні лещат, ні прижимів для кріплення деталей на столі фрезера. З часом думаю то все придбається.
