Робота дуже акуратна любо глянути ,одне лиш текстоліт боїться вологи .Хоча багато речей теж робив з цього матеріалу .Обов*язково захищайте при роботі дихальні шляхи ,токсично .
Хід вашої думкі вірний. Навантаження на ці міні-подачі передбачається мізерне. Вони будуть слугувати на міні-верстатах для загострювання інструментів. В ряді випадків потрібно підводити інструмент до абразиву на долі міліметра.
Вітаю. Мабуть світлини свого верстату я не буду виставляти, бо на те свої причини. А ось розповісти принцип його роботи зможу. Фрези по бічним поверхням є різні: прямі і закручені. Мені треба точити закручені. Я роблю таким чином: подовжую хвостовик фрези циліндричним хвостовиком. Тобто маю кусок труби з КМ2 в середині. Вставляю туди фрезу і фіксую ії там затяжнм штрєвелем - так само як шпінделю верстату. Далі вкладаю цей хвостовик в призму. Призма розташована поруч з абразивним диском і може переміщуватися на мікроподачі ближче чи далі від абразиву. До того ж є так звана УПОРКА, що фіксує перо фрези під певним кутом при русі фрези. Фреза переміщується вздовж з одночасним закручуванням біля абразиву. Мікроподачею лишається подвести фрезу до абразиву і заточування починається. Все так як у даному відео, лише піноль з фрезою в мене лежить на призмі: Придивіться, як американці вибрали люфт між піноллю і корпусом! Бачите помаранчевий повітряний шланг? Здогадалися? Ну і результат заточування, сьогодні дебют: Отакі справи. Все вийшло простенько, дешевенько, але з потрібним результатом і можливістю вдосконалення.
Фрез, цанг і решти шпіндельного інструменту більшає. І воно все гуртом лежить в шуфляді. Але ж тепер фрези в мене загострені і ім не добре одну об іншу битися і тупитися. Тому зробив лад в шуфляді з тим всім:
Рідкісний фрезер розміром з НГФ. Випускали з 1975 року. Має автоподачі, станцію ЗОР у литій тумбі. Ті самі можливості- горизонтальна і вертикальна обробка. Дуже точний, для інструментального виробництва. Шкода, що рідкісний та коштовний.
Вирішив вирівняти різцетримач, поза як він був стомлений роками роботи. Спочатку фрезою: Але фреза лишає по собі сітчастий слід. Щоби зменьшити рельєф попробував ротаційний напилок. Не шліфування, але краще ніж сітка від фрези:
З'явилися люфти у вертату. Покі незначні. Люфти річ недобра, бо іноді через це трощаться фрези. Вирішив зробити перевірку геометрії і вибрати люфти. Зкинув колону на стіл поруч з тумбою верстату. Почав з перевіркі наявності або відсутности гвинта напрямних колони: Гвинта немає, перехожу до розведення фарби і шабрування. Після 2 проходів картина така: Уже з понеділка шабритиму на тоньших шарах фарби із контролем васервагою.
