Дешеві аналоги є на базарі. Мені цікаво скільки коштує 40й профіль із 4мм перетинками. --- добавлено: 21 бер 2017 у 21:31 --- Ну різати сосну 5х5 мм кіловатним мотором, і буде приблизно 500Н, про які Ви малювали профіль із 4мм перетинками. Але придбати можна лише з 1,5..2мм перетинками, і ріже нижче профіля з важелем. Якщо профіль не один, то, грубенько, крутити його буде десь 35 Нм, за які я вже казав.
Де чавун не влаштовував ми на заводі використовували сталь. На Франківщині деякі свердловини дають дуже густу нафту, чавунні корпуса станочних редукторів не витримували навантажень та тріскали. Ми виготовляли їх аналоги з листової сталі, та з використанням електрозварювання. Після нормалізаційного відпалу мех обробка. Редуктора успішно працюють. Станини з чавуну в першу чергу тому що - чавун дешевий, хороші ливарні властивості (лити дешевше ніж "вирізблювати"), легко обробляється ну а далі мех властивості. Не зовсім по темі але цікаво.
Чавун, через неоднорідну структуру, має властивість амортизувати коливання. Звук в ньому швидше і краще розсіюється. Точний верстат має відповідати "принципу спінінгу" - кожен наступний член має бути важчим і "густішим". Щоби десятиграмовий кінчик фрези міг точно різати, він має опиратися на багатотонну міцну основу, яка розсіює коливання достатньо швидко і широко, для відсутності резонансів. По цим властивостям, композитна система із дуже неоднорідних складових, типу бетону, краща за чавун. Ну тобто міцність може бути трошки різною. От ГРЕС, наприклад, міцний, бо в ньому крихким склом оплавлені пучки м'якої тугоплавкої "вати" - волокнисто-лускатого мінерала. Таку приблизно структуру мають камені, тому підходять вони, в якості несучих конструкцій, для точної безрезонансної обробки матеріалів.
Тому хороший координатний свердлильно-фрезерний станок схожий на піраміду. Про стальні корпуса то я так, задля "цікаво".
Але як завжди є зворотня сторона медалі - маса конструкції. Верстат буде важкий і буде потребувати хорошої основи і крана для його переміщення. Я от минулого року зробив приставку для дров, щоб замість шнекової подачі, коли немає сипучого палива, то палити дрова. Приставку зробив з шамотних плиток і суміші гіпсу з піском. Дрова горять дуже добре, але коли потрібно знову міняти приставку на бункер з шнековою подачею, то я проклинаю той день коли вирішив робити таку масивну і важку шахту...і це маса тільки десь менше 150кг. Я завжди намагаюсь шукати раціональне рішення, бо для чого мені станина, яка може давати точність в тисячних міліметрах, якщо сам шпиндель і фреза будуть із-за биття давати соті міліметри, а може і гірше. При цьому купувати шпиндель і фрезу які будуть коштувати декілька тисяч доларів не буде мати сенсу, якщо я буду займатись фрезеруванням деревини і буду заробляти набагато менше ніж буде коштувати інструмент. Якщо ви робите верстат, щоб на ньому робити бізнес, то подумайте ще про доцільність мати дуже високу точність, бо за більшу точність треба більше платити. Крім того всі елементи конструкції повинні забезпечувати одинакову точність, бо для чого витрачатись на високоточний шпиндель, якщо рамина має нижчу точність. Це як в автомобілях, коли наприклад двигун міг витягнути мільйон кілометрів, але ходова і сто тисяч не витягувала, то чи є розумним робити в одному виробі компоненти які мають різний ресурс і точність.
Нажаль, надто важчим за 50 кг робити не можу. Якби був стаціонарнним, заливав би тумбу з бетону. Гіпс на кладочний розчин? Гіпс легко відпалюється. Його можна (теоритично нескінченно, а в житті кілька раз) відпалювати, розмолоти, зачинити - схопиться, потім знов відпалювати, молоти.. Відпалиться (дегідратується) - розсипеться. Намокне (гідратується) - спечеться-схопиться. Краще на глину, без піску. Шпінделі хобійні, типу Кресів, до 150 Є, мають биття до 0,15. Китайські за 300 дол і вище, мають точність центрування (це точність цангового патрона) 0,03, а яке биття - невідомо, мабуть як повезе. Виставити направляючі у межах кількох десяток, думаю, треба буде добре позлягатися... Ну тобто, якщо вийде добитися повторюваності у межах півміліметра - я буду щасливий. Чим кожен, з десятки вузлів, буде міцніше і важче, тим більше буде шансів вкластися в півміліметра. Погортайте тему, вже багато чого обговорювалось.
У випадку з верстатом з чпк "піраміди" недостатньо. "Піраміда" задає шлях проходженню вібрацій, тобто вони йдуть по шляху меншого опору від джерела вібрацій до основи. В координатно свердлильно-фрезерному верстаті джерелом вібрацій є тільки шпиндель, а в чпк верстаті дуже сильні вібрації створюють крокові двигуни, тобто у вас буде вже щонайменше 4-и джерела вібрацій. Колекторні двигуни з енкодерами дають менші вібрацій, але колектор слабка ланка, а також енкодер гроші коштує. Ще краще бесколекторні електронні двигуни, але система керування ще більш складніша і дорожча получається. Кроковим двигун найпростіше керувати і також непотрібні зворотні звязки від давачів, а отже система керування дешевша, але проскакування кроків і сильні вібрації при роботі.
Ні. Суміш формовочного гіпсу з річковим піском заливається між двох стінок і виконує роль теплоізоляції. Внутрішня стінка виконана із плиток шамотки товщиною 30мм, що дає їй швидко прогріватись, а зовнішня стінка із листової сталі, тобто звичайний металевий корпус. Шамотний внутрішній корпус, де горить вогонь, тримається стяжками і ніякий гіпс його не тримає, зазорів між шамотними плитками немає, майже суцільна шамотна стіна всередині. До речі гіпс з піском я не придумав, а підглянув в відео, де показують як зробити простеньку плавильню для алюмінія. Якщо є верстат з ЧПК, то використовуючи таку плавильню можна відливати алюмінієві деталі по пінопластових моделях.
Ну то на кілька раз, дешева витратна. Буде сипатись, гіпс випалюється, а кварц міняє фазу, від нагріву добряче розширюється. Ну і вогнегасник хороша ідея. Бо я думав шукати справжнього тігля, керамічного. Цікаво, а залізна окалина не засмічує відливку?
