Українська поезія

Тема у розділі 'Курилка, болталка', створена користувачем mijki, 30 гру 2015.

  1. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    БАБИНА НАУКА.

    Якось баба, свою внучку,
    Мудрості навчала,
    Як у брачну ніч із милим,...
    поводитись б мала .

    Баба каже свої внучці,
    -Щоб ти не боялась,
    -А у ліжко з своїм милим,
    -Сміло укладалась.

    -Скажу правду, на початку,
    -Може щось й боліти,
    -Але раді цеї ночі,
    -Можна потерпіти.

    -Зате потім, як вживетесь,
    -Прийде і охота,
    -І приємною для тебе,
    -Стане та робота.

    -Та своєму женихові,
    -Не дуже хвалися,
    -Що тобі це довподоби,
    -Щоби не сварився.

    -Хоч мужчини й полюбляють,
    -Жінок обіймати,
    -Але міг би до холери,
    -Ще приревнувати.

    -Не нагадуй женихові,
    -Про борг чоловічий,
    -Бо тоді ти будеш мати,
    -Тільки клопіт вічний.

    -Бо візьме, та приревнує,
    -За те, що клопочеш,
    -Мовляв, щось ти забагато,
    -Воз'єднання хочеш.

    -І не дуже опирайся,
    -Як кличе до ліжка,
    -Й не лежи вже біля нього,
    -Як ота небіжка.

    -Трохи рушся, покрутися,
    -Додай йому сили,
    -І стогни немов би кольки,
    -Тебе різко ймили.

    -А на рано твій миленький,
    -Буде, як шовковий,
    -І всі твої забаганки,
    -Здійснити готовий.

    -Ще тобі я внучко скажу,
    -Вважай та дивися,
    -Щоб своїм одеколоном,
    -Часто не пахнився.

    -Колись дідо твій, кавалєр,
    -Почав був пахнитись,
    -Та за іншими жінками,
    -Забагнув дивитись.

    -Тоді йому більшу норму,
    -У ліжку додала,
    -Зразу ж в ного до жінок тих,
    -Охота відпала.

    -Отож внучко слухай бабу,
    -Що маєш робити,
    -То у мирі, з своїм милим,
    -Будете ви жити.

    19.07.13.Стас.


    [​IMG]
     
    slavko.malynovsky, andrij64 та Voyutichi подобається це.
  2. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    [​IMG]
     
    andrij64 та Voyutichi подобається це.
  3. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    [​IMG]
    Ліна Костенко

    Як легко плюнути в велике –
    У нього точно попаде.
    Усе бридке й усе безлике
    Тоді собі ціну складе
    Як легко висміяти вчинок, ...
    Як просто – знищити талант.
    Щоб обезкровити людину,
    Достатньо слів – не треба ран.
     
    andrij64, Voyutichi та Andrii_M подобається це.
  4. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    [​IMG]

    Напевно Бог сміятись довго буде,
    А може навпаки,сплакне тужливо...
    Сьогодні бачив,як саджали люди
    У свої душі слово ..неможливо .....
    Людмила Удовенко ..©
     
    andrij64 та Andrii_M подобається це.
  5. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Безсонні ночі… сірі дні…
    необнадійливі новини…
    Який вже місяць у вогні
    моя знедолена країна.

    ...
    Як все змінити – не збагну.
    Як далі дихати і жити?
    Якби ж могла я цю війну
    одним лиш словом зупинити!..

    На перехрестях фронтових
    хтось кожен день від зброї гине.
    Один великий біль на всіх –
    моя роз’ятрена країна.

    І десь пронизливо в пітьму
    злітає крик мого народу…
    Чому ж доводиться йому
    життям платити за свободу?!

    Втираю сльози, у думках
    молитви істина єдина:
    «Нехай не згасне у віках
    моя нескорена Вкраїна…»

    04.12.2014 Наталка Слободянюк
    [​IMG]
     
    andrij64 та Andrii_M подобається це.
  6. andrij64

    andrij64 Заслужений майстер

    Повідомлення:
    6.381
    Симпатії:
    6.893
    Адреса:
    Стебник
    6 березня, 50 років тому, не стало АННИ АНДРІЇВНИ АХМАТОВОЇ (ГОРЕНКО). Коли вийшов її блискучий переклад низки віршів Івана Франка, хтось запитав: "Ви зі словником перекладали чи помічника шукали?", на що величава Анна Андріївна відповіла: "Не забувайте, що моє прізвище Горенко!". Отже, Іван Франко і Анна Ахматова, з циклу "Зів"ялий жмуток"...

    Покоїк і кухня, два вікна в партері,
    На вікнах з квітками вазонки,
    В покою два ліжка, підхилені двері,
    Над вікнами білі заслонки.

    На стінах годинник, п'ять-шість фотографій,
    Простенька комода під муром,
    Насеред покою стіл круглий, накритий
    І лампа на нім з абажуром.

    На кріслі при ньому сидить моє щастя,
    Само, у тужливій задумі:
    Когось дожидає, чийсь хід, мабуть, ловить
    У вуличнім гаморі й шумі.

    Когось дожидає... Та вже ж не для мене
    В очах її світло те блима!
    Я, сумерком вкритий, на вулиці стою,
    У рай той закрався очима.

    Ось тут моє щастя! Як близько! Як близько!
    Та як же ж далеко навіки!
    І крається серце, та висохли сльози,
    Огнем лиш пашіють повіки.

    Гаряче чоло я в долоні зціпивши,
    Втікаю від тихої хати,
    Мов ранений звір той тікає у нетрі,
    Щоб в своїй берлозі здихати.


    Два белых окна с кружевной занавеской
    Ярчайшей геранью увиты.
    Там спальня и кухня, две чистых постели,
    И накрепко двери закрыты.

    На стенах часы, календарь, фотографий
    Пять-шесть на комоде невзрачном,
    На круглом столе одинокая лампа
    Стоит, в абажуре прозрачном.

    А в кресле мое драгоценное счастье
    Сидит в одиноком раздумье,
    И ждет напряженно, и хочет услышать
    Шаги чьи-то в уличном шуме.

    Да, ждет... не меня, для другого кого-то
    В глазах ее искры мелькают!
    Я, сумраком скрытый, стою за окошком,
    Лишь взглядом приблизившись к раю.

    Вот тут мое счастье! Как близко! Как близко!
    И так же далеко навеки...
    И сердце разбито, и высохли слезы,
    Горят воспаленные веки.

    Бегу от окна я, сжимая руками
    В отчаянье лоб раскаленный,
    Как раненый зверь, что скрывается в дебри,
    Чтоб сгинуть в норе потаенной.
     
    Andrii_M та mijki подобається це.
  7. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Росли укупочці, зросли;
    Сміятись, гратись перестали.
    Неначе й справді розійшлись!..
    Зійшлись незабаром. Побрались;
    І тихо, весело прийшли,...
    Душею-серцем неповинні,
    Аж до самої домовини.
    А меж людьми ж вони жили!

    Подай же й нам, всещедрий Боже!
    Отак цвісти, отак рости,
    Так одружитися і йти,
    Не сварячись в тяжкій дорозі,
    На той світ тихий перейти.
    Не плач, не вопль, не скрежет зуба —
    Любов безвічную, сугубу
    На той світ тихий принести.

    фотографії http://www.ladna-kobieta.com.ua/ua/
     
  8. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    "Безкоштовні курси української мови

    Коли закінчиться війна
    І всі повернуться додому,
    Коли зі стін аеродрому
    Зітруться їхні імена,
    Коли відродиться земля...
    Перетравивши кулі й міни,
    Ти мовчки плюнеш на руїни
    Колись могутнього Кремля.
    (с) Олексій Бик, поет, бард, доброволець
    [​IMG]
    Олексій Бик: "Іноді здається, що не складаю вірші, а записую. Хто їх диктує, чому - не знаю"...

    gazeta.ua"
     
    Voyutichi подобається це.
  9. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
  10. Voyutichi

    Voyutichi Модератор Команда форуму

    Повідомлення:
    16.117
    Симпатії:
    8.913
    Адреса:
    м. Самбір
    "Вірші пишуться для Неба, людям просто не заборонено їх читати.."
    Михайло Генделєв
     
    mijki подобається це.

Поділитися цією сторінкою