Так, все щліфувалося шліфпапером, але то скоро відбуваеться. Шабрування добре все вирівнює для подальшого шліфування: Той пристрій - він сі називає "самольот" - класичний при даному виді відновлення напрямних. Від також саморобний- зварений з двох смужок металу і фрезерований.
А то не колісчатка, то опори такі на кульках. Вони самоналаштовні на площини призми. Вони з латуні. Воїстину воскрес!
Потрібно було зняти невеликій надлищок з коробкі подач, бо впирала до станіни. Фрезер допоміг: Далі розпочав вирівнювати привалочні майданчикі, так щоби вони співпали. Врешті за пару годин фарба відбилася на всіх трьох площинах. Тепер вони лежать у одній площині: І тепер буду вірівнювати площину по вимірювальних приладах.
Дякую. Мабуть ще треба подякувати заводу-виробнику даного верстату, за всі недоробкі і кривизну, бо поле для виправлень широке. Але це досвід, який може стати в нагоді при виправленнях на нових кітайськіх верстатах. Там також є кривизна і недоробкі. Хто зна, можливо згодом пощастить придбати кітайця побільше бо потреба наявна. Отже, я не маю образ на вірмен з Кіровокана. В ті часи всі так працювали.
маю ЛТ-10 не знаю який рік випуска і який завод виробник (але робили їх у нас в Україні) , кута 90 грд між поперечною та продольною подачею нема взагалі...там навіть не про 1 радус мова там на око видно...так що радянська промисловість вона також вміє дивувати