Давать или нет инструмент взаймы!?

Есть такое.

 

А я давал другу всегда все,не один десяток лет.А раз дал рубанок электрический.Лежал он у него месяц,а потом я начал лавочку дубовую делать парковую,ножки на металлоломе купил чугун 1913 года,и решил взять у него рубанок.А рубанка у него не оказалось.В итоге рубанок он дал своему товарищу которого я знаю по наслышке от него же.А тот товарищ этим рубанком лодки делает.Меня это взбесило.Теперь не даю.Потом смотрю а он рубанок себе купил.Во думаю молодец я,заставил его рубанок купить,даже не предлагая этого.Просто я морду свою очень плохо скривил,и этого достаточно оказалось.

 

Не береже позичальник чужу річ, ще в часи СРСР коли електроінструмент як і багато чого було "діфситом,"попросив мене сусід дрель, повісити карниз "Струна", Я йому дав, +свердло з пабедітовою напайкою і моє "ноу-хау" половинка тенісного мячика з отвором щоб пісок не сипався в патрон (сверлити бетону стелю). Відповідно, він половинку мячика зняв, бо пісок сипався йому в очі, патрон забився пісчаноцементною пилюкою. Нас по тривозі підняли, вийшли в море, а його дружині дрель мішала вона її закинула під ванну, 20 діб ми морячили, а під ванною моя дрель лежала. Патрон я викинув разом з сверлом, добре що дрель не почила в бозі. Саме головне що патрон я дуже довго шукав, а сусід не парився, після того випадку я взяв на оброєння вислів Дейла Карнегі: "Не бійтесь сказати ні".

 

Вставлю 5 коп.Інструмент позичати НЕ МОЖНА нікому,як підказує багаторічний досвід,а це вже факт,а проти фактів не попреш.А от як не посваритись при цьому з сусідом,товаришем і т.д то вже ціла наука.Завжди з тих позичань нічого доброго не виходить,то значить і не варто починати.

Позичати і подарувати це різні речі.Робити добро це значить подарувати комусь те чого в нього нема.Тому позичаючи будь що не вельми надійтесь що ви робите добро бо добром це стане тоді коли вам принесуть(якщо принесуть,бо ще можна і самому довго ходити) зіпсовану річ а ви натомість посміхнетесь.Кузьма Скрябін про таких пісню написав "ти на тому світі випадковий чувак ти втікай добряк заховайся добряк".....

 

Останнім часом схиляюся до думки, що кожен майстер має такий інструмент, на який заслуговує. Якщо якийсь інструмент знадобився мені протягом року більше двох разів, вважаю необхідним мати його в господарстві.
Особистий досвід: ні один інструмент, позичений мною, в нормальному стані і вчасно назад не повертався. Тепер кажу просто: давай я піду з своїм інструментом і зроблю те, що тобі потрібно. І мені спокійніше, і інструмент цілий.

 

І я розкажу історію... Був у мене добрий знайомий із Прикарпаття. Якось разом були на обласних змаганнях по туризму. Потрібно була якась хрень ( уже не пам"ятаю), запропонували Миколі поїхати додому (це було поруч) і привезти. Поїхали, не знайшли. Та біжи, кажу, позич у сусіда. А він і розказує; "Я ще був малим, але пам"ятаю, прийшов якось сусіда і питає в мого батька - Василю, мовляв, у тебе є "те-то". -Є. відповідає, ходи... Приводить до майстерні, а там на стінах -"іконостас". -О, дивись,каже, яка штука! Це ще мій дід ним працював. А ось цим знаєш що робити ? Водив екскурсію хвилин з десять... - А що ти казав тобі потрібно? Ось це? ну то біжи в магазині купи, тай не будеш більше ходити по сусідах. а матимеш"

 

Я також чим далі більшe схиляюся нікому нічого нe давати, кожeн раз як даю є якісь нюанси - то кнопка відломана то щe щось і повeрнeння завжди майжe нeвчасно.
Я колись позичив у людeй навігатор, випадково він впав у воду і вийшов з ладу （шо самособой）, купив новий людям і сижу. Як висновок - гроші я на новий потратив і ним нe користуюся, залишився нeприємний осадок. Якби то був мій то я б його нe тягав туди сюди і з ним всe булоб впорядку.

 

Нет ,давать свой инструмент не стану , ну разве , что родному брату , остальные в пролете , дал товарищу паяльник прихожу забирать , товарищ мне "а что он тебе надо " или " пусть лежит , когда тебе будет надо приди возьми " , на что получил ответ "пусть паяльник лежит у меня , когда будет надо придешь возьмешь" и зачем мне эти диалоги и ходить за своим инструментом и переживать не забивают ли им гвозди , работал у соседа и оставил большую болгарку , прихожу шнурок обрезан , сосед хотел попользоваться в руках не удержал . Однозначный вывод мой инструмент любит только мои руки .

 

Попросили в мeнe стeплeра родичі, трeба було ім якусь там кроваткку підбити, тканина відірвалася, нe міг відмовити.
От зараз вжe три чи чотири місяці пройшло, щe нe повeрнули, я принципово нe нагадую, цікаво скільки часу ім щe потрібно. Я щe пeрeд тим дружині говорив щоб як хтось щось проситимe то зупиняла мeнe （важко відмовити дeяким людям, іноді вон ім дійсно потрібно дужe і віддають нормально）, а тут родичі , хоч і нe самі близькі алe відмовити нe можна.
Триває eкспeримeнт з засіканям часу.

 

Мужуки в баб превращаютsя.Sделать типа добро,а потом sesть пообsуждать мужуков которым инsтруМЕЕЕЕнт дали.