Вертолет своими руками

Маргарита О. · 19 гру 2012

Натолкнулась на интересную статью о том, как украинец сделал вертолет своими руками. Думаю форумчанам будет интересно.

[MEDIA]http://youtu.be/i-322Wi9XBw[/MEDIA]

У Вінницькій області інженер літає над селом на власноруч зробленому вертольоті

Гвинтокрил, який виготовив інженер з села Бронниця Могилів-Подільського району Анатолій Стафійчук, може підніматися в небо на висоту два кілометри, машина зависає в повітрі на мінімальній відстані від землі шість метрів.

- Мій гелікоптер - повноцінна машина, тільки менших розмірів, - каже інженер Анатолій Стафійчук. – На ньому можна виконувати ті самі вправи, що й на заводській машині – повороти, задній хід, зависати в повітрі навіть на висоті шести метрів. В небо піднімаюся з будь-якого місця. Раніше злітав навіть з подвір’я. Щоправда, тоді ще не було сусідніх будинків. Тепер не ризикую. Транспортую вертоліт на машині в поле і там запускаю двигун.

Гелікоптер-малютка Стафійчука одномісний, у ньому навіть кабіни нема. Інженер працював над ним більше чотирьох років. У машині нараховується понад тисяча деталей. Співрозмовник каже, що кожну з них перебрав руками по чотири рази. Саме стільки разів удосконалював свій гвинтокрил.

- Для чого мені цей клопіт? – запитує співрозмовник. – Кожна людина знаходить те, що шукає. Це закон Всесвіту. Мені все життя сниться, що я літаю. Якщо небо кличе, треба відгукуватися.

Польоти уві сні і наяву

- Ще з дитинства мені сниться, що я літаю, - каже Анатолій Стафійчук. – І тепер бачу такі сни. Якщо ж піднімаюся в небо насправді, такі сни зникають. Літаю не тільки на своєму гелікоптері. Частіше роблю це на дельтаплані. Я член Могилів-Подільського клубу дельтапланеристів. Діти мої, Юля 16 років, і 12-річний син Владислав, теж члени цього клубу. Вони навчаються у школі, але так само люблять польоти, як і я. Сина брав у політ на вертольоті. Було незручно, бо машина одномісна. Однак враження від спільного польоту з батьком у Владислава залишаться на все життя.

Про те, щоб зробити літальний апарат, Анатолій Стафійчук задумувався ще коли навчався у школі. Тоді у юнака було хобі – радіомоделювання. Ніколи не думав, що дитячі мрії можуть стати реальністю. Колега по роботі, інженер Могилів-Подільського районного вузла зв’язку, де працює Стафійчук, Олександр Омельченко, якось підзадорив його. Мовляв, а чому ти не візьмешся за конструювання, у тебе ж золоті руки, ти все вмієш ними робити?

- У мене тоді, крім бажання, нічого не було – ні матеріалів, ні коштів на їх придбання, ні знайомих фахівців, які знаються на авіації, - каже пан Анатолій. – Думав, що без названих речей нічого не вийде. Тепер можу сказати, що головне в іншому – у бажанні людини досягти поставленої мети. На власному прикладі можу сказати, якщо є таке бажання і ти прагнеш його реалізувати, знайдуться і потрібні люди, які допоможуть, і кошти, і матеріали… Спрацьовує закон Всесвіту: кожна людина знаходить те, що шукає. Кажу про це тому, що саме так вийшло у мене із створенням вертольота і я особисто переконався на справедливості цих слів.

Двигун від… мотоцикла

Консультантом і керівником у Стафійчука під час його роботи над гелікоптером був інженер Василь Артемчук із Житомира.

- У Василя Яковича авіаційна освіта, - каже співрозмовник. – Він працював на авіазаводах. Має вертоліт власного виробництва. Я йому дуже вдячний за допомогу, поради, а головне – за підтримку.

Однак поради-порадами, а робити все доводилося самому. Багато деталей замовляв через Інтернет. Частину з них на замовлення виготовили на двох місцевих заводах – машинобудівному і приладобудівному. Двигун взяв від мотоцикла з коляскою МТ-10. Попервах не вірив, що двигун, потужністю 38 кінських сил, може підняти в небо машину. Вісім годин налітав на ньому. Зараз встановив потужніший, на 54 к.с., від автомобіля «Сузукі».

Найбільше запам’ятався конструктору перший пробний політ. Не тим, що він не вдався. Машина тоді все-таки відірвалася від землі, але знову опустилася на неї.

- Декілька разів пострибала, як той птах з перебитим крилом, що силується піднятися в небо, і на цьому все закінчилося, - каже пан Анатолій. – Але треба було бачити, як все це відбувалося!

Випробовував вертоліт на сільському стадіоні. Людей зійшлося! Кожному хотілося побачити, як односельчанин підніметься в небо. Головне – чи підніметься?

- Зіваки так тісно обступили машину, що я боявся двигун запускати, міг зачепити когось пропелером, - розповідає Анатолій. – Попросив знайомих, щоб допомогли відігнати від машини на безпечну відстань. Довго це тривало. Поки всі бажаючі не сфотографували машину, не відійшли. А потім така невдача! Словом, осоромився перед земляками. Як кажуть, то був не мій день.

Після відрегулювання деяких деталей Анатолій повторив старт. З другої спроби все вдалося. Піднявшись у повітря на стадіоні, він пролетів над селом трохи більше ста метрів і приземлився на подвір’ї власного будинку. Звідти знов стартував і повторив маршрут. Такою виявилася його перша дорога в небі. Вона становила трохи більше 200 метрів. Від щастя почувався на сьомому небі. А наступного дня чоловікові трохи підрізали крила несподівані гості.

Перелітати через Дністер заборонено

- Мав я трохи неприємностей зі своїм стрибунцем, - розповідає пан Анатолій. – З СБУ приходили до мене, і з прикордонного загону. Закінчилося все тим, що мені пояснили, як правильно зробити, щоб не стати порушником закону. Я отримав усі необхідні дозволи у прикордонників. Щоправда, перед кожним польотом зобов’язаний інформувати їх. Це не проблема. Тим більше, що в сусідню Молдову не збираюся літати. Бо гелікоптери з одним двигуном дозволяється експлуатувати тільки над водою або над полями.

Друзі з дельтапланерного клубу допомагають Анатолію перевезти його гвинтокрил до місця старту. Зберігається він у гаражі на подвір’ї. Встановлюють на причіп авто і гайда в дорогу. Гелікоптер Стафійчука нинішнього року бачили на престижній сільськогосподарській виставці «Агро-2012» у селищі Чубинське на Київщині.

- Не знаю, яким чином довідалися про мого крилатого друга на Черкащині, - каже пан Анатолій. – Але саме тамтешні аграрії запросили мене на виставку. Приїхали представники відомої аграрної компанії. Сказали, що такою машиною зручно вносити трихограму на поля. Але перед цим треба показати техніку на виставці. Взяли на себе витрати на доставку вертольота туди й назад. Я готувався піднятися в небо над Чубинським. Організатори виставки спочатку погодилися, але потім передумали. Схоже, у такий спосіб вирішили убезпечити себе від можливих неприємностей. Втім, так само не літали й інші техніка для обробки полів, представлена на виставці.

Довідка

Анатолій Стафійчук (40 років) - випускник Одеської академії зв’язку імені Попова, за фахом інженер. Саморобний гелікоптер конструктор назвав СА-1 (цифра один свідчить про зміну модифікації, спочатку був двигун однієї марки, тепер іншої). Розшифрувати літери не складно – з першої починається прізвище, з другої – ім’я конструктора. Вага вертольота - 165 кг. Найбільша висота польоту – 2 км. Максимальна швидкість – 100 км/год.
Натисніть, щоб розгорнути...

Andrii_M · 21 гру 2012

Відповідь: Вертолет своими руками

Ого, головасті на Вінниччині люди
Наша Ненька Україна багата на розумних людей!

wenciautoklima · 1 січ 2013

Re: Відповідь: Вертолет своими руками

Sergey_MС новый годом казак ,буд здоров и щаслив ,ты и твои близкие!!,

Andrii_M · 2 січ 2013

Відповідь: Re: Відповідь: Вертолет своими руками

wenciautoklima сказав(ла): ↑

Sergey_MС новый годом казак ,буд здоров и щаслив ,ты и твои близкие!!,
Натисніть, щоб розгорнути...

Здравствуйте! И вас также с Новым годом! Чтобы смогли реализовать все задуманное на этот год!

Вхід

Вертолет своими руками

Маргарита О. Бригадир

Andrii_M Адміністратор Команда форуму

wenciautoklima Прораб

Andrii_M Адміністратор Команда форуму

Поділитися цією сторінкою

Вхід

Вертолет своими руками

Маргарита О. Бригадир

Andrii_M Адміністратор Команда форуму

wenciautoklima Прораб

Andrii_M Адміністратор Команда форуму

Поділитися цією сторінкою

Швидкий пошук